28 березня – 100 років від дня народження Дмитра Гнатюка (1925-2016), українського співака. Дмитро Михайлович Гнатюк, як і багато великих митців, став частиною української культурної спадщини, зберігши в собі не тільки талант, але й любов до рідної землі, її традицій та глибокої духовності. Народившись у маленькому селі Старосілля, що на Буковині, він здобув світову славу завдяки своєму неперевершеному голосу та майстерності виконання складних оперних партій. У його виконанні живе душа української музики, яка звучить від серця до серця, незалежно від часу та місця. Його шлях у музиці почався зі струнких нот у стінах Київського музичного училища, потім — через стати солістом Київського театру опери та балету, де його голос, як баритон, звучав у численних оперних постановках. Партії Остапа, Миколи з «Тараса Бульби» та Мазепи, Фігаро, Ріголетто — кожна з них була наче втіленням самого Гнатюка: мужнього, палкого, глибоко емоційного. Цей артист не просто співав — він живив сцену, нестримно захоплюючи слухачів. Його гастролі за кордоном, його концерти стали символами культури, яка об’єднує народи. У кожному його виступі, у кожній пісні відчувалась сила справжнього митця, який, здолавши життєві труднощі та політичні перешкоди, завжди залишався вірним своїй суті та покликанню. Нагороди та премії не стали для нього метою, а лише визнанням його праці. Він був нагороджений численними преміями. Він завжди залишався вірним своїм переконанням, а після здобуття звання Героя України в 2005 році, він став символом не лише музичної, а й національної гордості.
Серед його численних досягнень, важливою сторінкою життя було і політичне служіння: Дмитро Гнатюк був обраний народним депутатом України 3-го скликання, де також показав свою відданість рідній країні, працюючи на благо її майбутнього. Вся країна віддає данину поваги і шани, тим більше що цей голос завжди звучав не лише на сцені, а й у серцях мільйонів українців. Дмитро Михайлович Гнатюк залишив по собі спадщину, яка не зникне з пам’яті поколінь, адже він став тим, хто через музику передав нам частину своєї душі, своєї України.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання «Діти України читають книги, що надихають» в центральній бібліотеці для дітей був казковим. Казка. Казка! Казка? Так, казка! З казки починається велике читання. Казка розважає. Казка навчає. Казка виховує. Якось Альберта Енштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сказав він, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок.Не випадково про казку говорять: «Казка – це подорож у країну чудес», «Казка – це мудрість народу», «Казка – це наука про добро, що знищує зло», «Казка – це наше дитинство», «Казка – це мої мрії», «Казка вчить, як на світі жить»! Тож три дні поспіль бібліотека ласкаво запрошувала усіх бажаючих читачів «У світ казки чарівної». Відвідувачам запропонували літературний фуршет з найкращих казок світу. Тут була для дітей і вікторина, і кошик знайдених речей, і гра «Відгадай казкового героя  за описом». Літературні герої оживали на екрані та у ляльковому театрі у виконанні малечі. Всім відома «Кривенька качечка»  ожила у мультфільмі, а потім в обговоренні побаченого. Діти дізналися, що героїня казки – не проста дівчина. Слова Іва, Діва вказують на небесне, божественне походження героїні. ЇЇ краса, працьовитість, лагідність і скромність лише підтверджують це. Діва – богиня небес. А казка застерігає малечу від таких якостей,  як хитрощі, підлість, корисливість та бажання власної вигоди всупереч чужим інтересам. Дітки розповідали, як би вони хотіли завершити казку. Було цікаво і творчо! Ігровий день – останній день свята казки у бібліотеці. Діти грали, малювали, співали, фантазували.

“Не можем без казки у світі ми жити, Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,
Як зло подолати, як хитрих провчити. Як чуйних і добрих, й сміливих любити”

Нехай завжди поруч з кожною дитиною буде добра казка! Тоді у світі буде менше зла, адже головна думка усіх казок: від зла усі негаразди, тільки добро дає гармонію.