«Великий вчитель віри і моралі»

14 січня наша християнська спільнотність спогадує одразу дві величних події. Це найменування ГНІХ. А також згадує одного із старців християнства – Василія Кападокійського, прозваного Великим. 

Власне, великим він був названий за свою довголітню невтомну працю над збереженням християнства. Тож і не дивно, що у процесі свого багаторічного служіння вищим ідеалам віри і моралі, цей чоловік зумів зібрати у своїх трактатах багато розумних і практичних порад та багатьох філософських тверджень. Його чіткі, побудовані на зрозумілому для кожного підході і до сьогоднішнього дня є дороговказами у багатьох життєвих ситуаціях. 

Цікаво, що пам’ять святого Східні християни вшановують 1 січня за григоріанським і новоюліанським календарями, деякі 14 січня за юліанським календарем; 2 січняЗахідні християни. А також 30 січня за григоріанським і новоюліанським і 12 лютого за юліанським календарем — на свято Собору трьох святителів.

Іншим, важливим моментом є празник найменування Ісуса. Чому? Бо власне в цей день вперше він був прийнятий юдеями як звичайний чоловік. Але з тією відмінністю, що був признаний одним із служителів справжнім богом. Цей момент як раз і описується у одній із пісень на вечірньому богослужінні під назвою «пісня Симеона». 

Отож, у сам день цих двох великих християнських свят (14.01) у бібліотеці-філії №11 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася хвилинка цікавої інформації під назвою «Великий вчитель віри і моралі» (14.01-Василія Великого/Новий рік за Юліанським Стилем), на котрій бібліотекар у дуже короткій і стислій формі розповідав про життя великого християнського світила сходу – Василія. Не можна було тут оминути й історії пов’язаної із другим але по значенню першим празником, котрий власне і відкриває шлях нової ери. Окрім іншого, було також згадано і про різні народні і не дуже звичаї, традиції, догадки та ін.. 

І хоча у наш складний і не простий час існує багато підмінних понять та пам’ять про Істину живе і надихає все нових і нових послідовників. Віримо, що у своїх гоміліях, Василій Великий залишив нам ключ до справжньої радості, котрої не зможе позбавити жоден тиран чи вбивця. 

Детальніше

Клуб “Люди золотого віку”: година духовності “Цілюща сила коляди”

Колядки є невичерпним  джерелом духовності українського народу. Колядки – величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу свят, переважно у словянських народів. Первісно колядки супроводжували язичницькі обряди. Колядки в розумінні  різдвяних пісень поширені в християн різних обрядів. У Західній традиції вони переважно описують різні біблійні епізоди, що передують  Різдву Христовому. Хоча такі колядки виникли на основі язичницьких, які співалися впродовж свят усього року, за утвердження християнства збереглися тільки зимові. Найдавніші задокументовані колядки відомі з часів  Римської імперії

15 січня 2023 року в читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в рамках проєкту “Зимові канікулиі в бібліотеці” відбулась година духовності “Цілюща сила коляди” Всі присутні на зустрічі справді відчули цю цілющу силу, яка допомогла нам об’ єднатися в пісні і проявити кожному свій неповторний внутрішній свій, наповнити душі теплом та світлом Різдвяного дива. Було багато щирих розповідей, люди ділилися своєю радістю і тривогою, переживаннями за долю України. Співали, колядували, читали вірші, а також об`єдналися в спільній молитві. Як зазначила п. Ярина  із Запоріжжя, “ ми маємо цінувати  даровану нам можливість бути разом, зустрічатись і ділитись духовністю”. Вона зізналась, що давно мріяла потрапити в таке товариство, де люди так цінують один одного і діляться найсокровеннішим. 

Січневі іменинники нашої спільноти отримали подарунки та фото на пам`ять. До уваги користувачів читального залу ЦБ була представлена бібліотечна виставка “Від Різдва до Водохреща”.

Відповідальні за захід  – І. Тарновецька-Мороз і Н. Каретнікова.

Детальніше

Історична година “За Україну боролись, за Україну вмирали”

 “Я з тої раси, що карка не гне,
Глядить життю і смерті в очі сміло,
Що любить бій, що просто , грімко йде
На визначене їй судьбою діло”
Іван Франко  

5 січня свій столітній ювілей відзначив легендарний сотенний “Кривоніс” – Мирослав Симчич. Український військовий та громадський діяч, сотенний УПА, політв’язень, який 32 роки відбув у радянських концтаборах. Кавалер орденів “Свободи” та “За заслуги”, почесний громадянин Коломиї та Львова. Герой України. 

Один із небагатьох Героїв, котрим за життя було зведено пам’ятник. Адже було за що: “Кривоніс” командував повстанцями у бою під Космачем, – масштабна битва УПА з енкаведистами увійшла в історію визвольного змагу як одна з  найуспішніших, – переможних! 

Всього ж совіцькі прокурори нарахували більше 40 боїв з участю Симчича. 

Отож недільної днини, 15 січня,  Клуб краєзнавців зібрався у Світлиці Франка, що діє при краєзнавчому відділі ЦБ Івано-франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, щоби вшанувати чин і звитягу сотенного “Кривоноса”. В рамках історичної години бібліотекарі охопили життєвий та бойовий шлях командира УПА. Присутні також заслухали фаховий коментар до теми, який надав провідний науковий співробітник Обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери Петро Ганцюк. 

Увиразненням заходу стала тематична книжкова виставка, а також світлини Мирослава Симчича та інших вояків УПА. 

Інформацію підготували працівники краєзнавчого відділу.

Детальніше

“А той третій празник Святого Василя”

Що таке “Щедра кутя”, “Старий Новий рік”, хто він – Святий Василій Великий” та як вітали у цей день у давнину Василів, про все це дізналимя юні читачі на народознавчій годині “А той третій празник Святого Василя”, яка була проведена 14 січня в бібліотеці-філії 23 (с. Братківці) Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури міської ради.

Захід проходив в цікавій новорічній атмосфері, а п’ятирічна Євочка встигла погратися та знайти відповіді на свої численні “чому?” у дитячих книжечках. А ще до до нашої бібліотеки завітав маленький посівальник, який, окрім новорічних віншувань, приніс цілу торбинку радості і святкового настрою.

Детальніше

“Старий Новий рік. Історія, звичаї та традиції свят”

14 січня в Україні святкують Старий Новий рік – Новий рік за старим стилем, або Василя – покровителя хліборобства, тому, за традицією, цього дня посівають оселю зерном. Перший посівальник, а ним має бути хлопчик, на Новий рік приносить у дім щастя.

Ось і до бібліотеки-філії №12  Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради завітали юні посівальники. Завідувачка бібліотеки підготувала для своїх читачів хвилинку духовності «Старий Новий рік. Історія, звичаї та традиції свят». 

   Метою заходу було ознайомлення дітей з особливостями святкування Нового року за старим стилем, Дня Василя. Саме  свята зимового циклу по-справжньому єднають людей, зігрівають і наповнюють духовним теплом їх душі. Особливо радіють цим дням діти.

  Останнє свято з серії “новорічних”, званий Старий Новий рік, має безліч цікавих обрядів і традицій для святкування. Старий Новий рік – це Новий рік, який святкували раніше за юліанським календарем (за старим стилем). Як і теперішній Новий рік, Старий Новий рік в ті часи святкували з 31 грудня на 1 січня, але після встановлення нового літочислення (в 1918 році) дата святкування зрушилася на північ з 13 січня по 14 січня (за новим стилем). Після переходу на “новий стиль”, за традицією, Старий Новий рік продовжують святкувати і сьогодні. В Україні традиція відзначати старий Новий рік, крім збереження традицій, пов’язана ще і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня – Василів день. Ще один момент: сучасний Новий рік випадає на різдвяний піст, а Старий Новий рік – вже ні.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top