25 Листопада 2024
Літературний реквієм “Зняті з Хреста”
«Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. …Не можна займатися історією голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем» – Джеймс Мейс. «На воротях серп та молот, а у хаті смерть і голод…» – із книги А. Дімарова «В тіні Сталіна». Протягом 22 листопада 2024 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, проведено літературний реквієм «Зняті з Хреста – парастас-33». Бібліотекарка розповідала відвідувачам книгозбірні №5 про Людей правди, які робили все можливе аби світ знав про геноцид українців 1932-1933рр.
25 Листопада 2024
Хвилина скорботи “Гори святої пам’яті свіча”
В історії українського народу є багато трагічних періодів, які примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля наших ворогів. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа. Голод став зброєю масового знищення українського народу. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідки цього геноциду будемо відчувати ще довго. Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів, бібліотека-філія №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела захід “Гори святої пам’яті свіча”. В бібліотеці розгорнута книжкова виставка “Холодний подих згаслої свічі”, а також презентована нова книга Марії Правди “Там, де тече Ятрань”. Ця книжка – данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів, а також – це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи. Це дуже щемлива розповідь про долю хлопчика Тимоша та про його сім’ю, проте авторка свідомо обрала не говорити про найстрашніші випробування голодом, щоб не травмувати дитячі душі. Раджу дітям обов’язково прочитати цю книжку, щоб передати пам’ять про голодомор наступним поколінням, зберегти історію живою, щоб запобігти повторенню цієї трагедії.
25 Листопада 2024
Свічка пам’яті “Голод 33-го біль і пам’ять серця”
23 Листопада 2024
День пам’яті жертв голодоморів
Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці…
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
Заплачте, затужіть, заголосіть,
Померлі люди стогнуть з тої днини
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас, бо ми колись жили,
Зроніть сльозу – і хай не гасне свічка,
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно…
22 Листопада 2024
Година спомин “І пам’яті свічка не згасне…”
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Голодомор в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни. Саме з цією метою 22 листопада у бібліотеці-філії №27 с. Узин ( вул. Молодіжна,16 А) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проведена година спомин “І пам’яті свічка не згасне…”. На заході присутні згадали про жахи голоду 1932-1933 років, про загибель мільйонів людей, про трагізм, який ховається за словами “голодомор”. Учні по черзі зачитували хвилюючі спогади очевидців Голодомору. Хвилиною мовчання та запаленою свічкою вшанували пам’ять тих, хто загинув під час цієї трагедії.