Пізнавальний мікс “Остап Вишня – чарівник поетичного слова “

13 листопада виповнюється 135 років від дня народження великого гумориста, новеліста, класика українського гумору – Остапа Вишні. Справжнє ім’я Остапа Вишні – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. Остап Вишня жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого ми називаємо покоління “Розстріляного відродження”. Письменник входив до літературних угруповань “Плуг” і “Гарт”. Згодом став головним редактором журналу “Перець”. У 1933 році був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник,  переклади. Він започаткував у літературі новий жанр – усмішку .   Бібліотека-філія №15 до 135-річчя від дня народження Остапа Вишні підготувала пізнавальний мікс “Остап Вишня – чарівник поетичного слова ” . Всі охочі мали можливість ознайомитись з книжковою виставкою , послухати коротку біографію , а також прочитати уривок з усмішок великого гумориста. Все це дозволило скласти користувачам уявлення про долю і доробок митця, його зацікавлення, родину, а відтак і краще зрозуміти феномен Остапа Вишні, його роль і місце в літературному процесі .
Детальніше

Палітра книг ювіляра “Остап Вишня – веселий пересмішник”

13 листопада 1889 року на одному з хуторів біля села Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії у великій родині народився Павло Губенко, відомий усім як Остап Вишня.  Саме цьому геніальному майстру гумористичних оповідань, творцеві нового гумористичного жанру усмішки, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  міської ради, присвятили палітру книг  ювіляра “Остап Вишня – веселий пересмішник”. Розпочали із цікавих фактів з письменницької біографії Остапа Вишні. Письменник був другим із шістнадцяти дітей в сім’ї, але батьки зуміли дати дітям добру освіту. Спочатку вчився на військового фельдшера в Києві, пізніше на історико-філологічному факультеті Київського університету. Однак навчання так і не закінчив. Друкуватися почав 1919 в українській пресі в Кам’янці-Подільському, а під псевдонімом Остап Вишня – у харківській періодиці з 1921. Дуже любив полювання та риболовлю, багато писав про це у своїх гумористичних творах.

Детальніше

Літературний портрет “Король українського гумору”

13 листопада 1889 року народився   Павло Михайлович Губенко, більше знаний, як Остап Вишня. Відомий новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР. Відзначаючи 135-літній ювілей від народження письменника, працівниці Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 13 листопада 2024 року провели літературний портрет “Король українського гумору”. У відео бібліотекарки розповіли коротку біографію цього насправді видатного письменника та зачитали уривки із його творів. Остап Вишня стімко набув величезної популярності, у пресі одна за одною виходять збірки його «усмішок». Їх головна тема — розвінчання недоліків людини й суспільства. Загальний тираж його творів  складав понад 2 мільйони. Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових творів письменника. Попри вже давно  і твердо вкорінений стереотип, про безтурботне життя Остапа Вишні (бо ж як іще могло бути інакше, адже він писав “усмішки”) було геть нелегким. А почасти зовсім сумним, якщо не трагічним. Його переслідували, ув’язнювали й відсилали до таборів. За своє життя він був двічі арештованим. 26 грудня 1933 року Остапа Вишню було заарештовано й оголошено “ворогом народу”. Спочатку, за “замах на товариша Постишева”, його засудили до смертної кари, та потім змінили вирок  на десятирічне  заслання в сталінські табори. Попри все пережите, Остап Вишня не втратив свого унікального ставлення до життя і до останнього дарував людям усмішки та хороший настрій. Помер Павло Губенко 28 вересня 1956 року. Виголошуючи прощальну промову над труною письменника, Олесь Гончар сказав: “Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сміхом, яким вона засміялася знову у прекрасній творчості Остапа Вишні”.

Детальніше

Хвилина сміху «Пророчі усмішки» ( до 135 років від дня народження Остапа Вишні)

13 листопада відбулася у бібліотеці-філії №16 (с.Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради.  Учасники заходу прослухали коротку розповідь про життєпис Остапа Вишні, читали усмішки «Ох і лікували нас», «Як ми колись учились», « Природа і люди» та інші. Також присутні ознайомилися із книжковою виставкою «Ніколи не сміявся без любові».

Детальніше

Добрі поради “Робити гарні вчинки”

“Людина красна не словами, а добрими ділами”  (В.О. Сухомлинський)

13 листопада відзначається Всесвітній день доброти. Це чудова можливість замислитись про добрі справи, зробити чудовий благородний вчинок, допомогти ближньому. З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка, 12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради надавались добрі поради та рекомендації для молодших школярів “Робити гарні вчинки”. Допомагали в цьому “Абетка добрих слів”, “Промінці добра”, “Топ 30 добрих справ”, підбірка художніх книг, герої яких намагаються творити добро. Адже, робити добрі справи – неймовірно просто, головне – почати. Зрозуміло, що важливо бути добрим не тільки 13 листопада, але і щодня. А ще розуміти, що подяку за свою доброту не варто очікувати, бо це вже не справжня доброта. Не дарма спеціально для цього Дня французький художник Оріль створив символ – відкрите серце (Open heart), а учасники “Руху доброти” створили “Декларацію доброти”. Якщо з самого дитинства людина навчиться робити добро, то стане по справжньому щасливою та потрібною, а суспільство – співчутливим та моральним.

Відповідальна за проведення – С. П. Араджіоні.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top