Пекельні цифри та слова
у серце б’ють неначе молот,
немов прокляття ожива
Рік    33 – й  …
Голод …   Голод!!!

Ці проникливі, сповнені болю слова стали красномовним епіграфом до проведення флешмобу-реквієм та хвилини запалення свічки пам’яті “33 – Страшне число у нелюдській напрузі, пропалює світи до глибини”, які цікаво й зворушливо пройшли на абонементі ЦБ (вул. К.Данила, 16), 26 листопада 2016 р. о 16.00 год. 

Акція покликана донести правду про страшний злочин  Голодомору, скоєний у 1932 – 1933 –  роках в Україні. Бібліотекар підкреслила, що вшанування жертв голодомору, яке відзначається щорічно в четверту суботу листопада, – воскресіння нашої пам’яті . Понад півстоліття ця жахлива сторінка в історії України замовчувалася і тільки в кінці ХХ століття з’явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, увічнення пам’яті жертв Голодомору. Пам’ять про знищених і невинно убієнних об’єднала у великій скорботі всіх, хто любить Україну. Символічно, що й флешмоб – реквієм та хвилина запалення свічки пам’яті відбулась за участю НСОУ ”Пласт” (Курінь ч.79), яких зібрала в бібліотеці спільна тема пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Під моторошні й сумні акорди гітариста – барда Андрія Маврика, пластуни – хорунжі маршовим кроком внесли приспущений прапор України із чорною стрічкою.

На вшанування світлої пам’яті  жертв голодоморів 22-го, 32-го, 33-го, 46-го років в Україні, прозвучала  молитва і була оголошена хвилина скорботи. Пластуни схиливши голови перед пам’ятю невинно убієнних голодом – геноцидом, уклінно припали до страшних цифр: 32 і 33 і поставили запалені бібліотекарями свічки, які стали поминальним актом, актом покаяння і перестороги.  Ця хвилина увійшла в юні серця тихою молитвою і очистила наші душі від зла.

В бібліотеці  увазі присутніх була представлена книжкова виставка “Моєї пам’яті печаль”. У стислому, водночас змістовному бібліографічному огляді йшлося про осмислення трагедії голодомору в окремих історичних студіях, а також про її відображення на сторінках художніх творів В. Барки “Жовтий князь”, та У. Самчука “Марія “, користувачів запросили долучитися до переглядів ілюстративного матеріалу, представленого задля посилення повчальної дії книжкового слова. Прозвучали вірші Д.Білоуса ”Ти кажеш не було голодомору?”, П.Тичини “Загупало в двері прикладом “, Д.Головка “Навмисний голод”, Б.Олійника “І тільки дзвін волає: “непрости”.

На закінчення прозвучали слова Наталки Тривайло: “Прошу, у серці запаліть Скорботи полум’я священиче , та крізь століття пронесіть сльозу безвинно убієнних”. Саме пам’ять має стати запорукою того, щоб ніколи ні над ким не було скоєно геноциду : НАВМИСНОГО ВИНИЩЕННЯ ЛЮДИНИ.

Захід піготовлений для широкого кола читачів, громади мікрорайону та міста.

Відповідальні за проведення заходу Микитюк У.С. та Кирста О.М. Відеомонтаж Гашевський Т.Д.