Бліц-інформація “Іван Їжакевич – феномен в українському мистецтві”

18 січня 1864 року народився видатний український  живописець, письменник і графік, батько композитора Михайла Їжакевича – Іван Сидорович Їжакевич. Його батьки були бідними селянами, тож не мали жодної змоги дати хоч якусь освіту своїм дітям. Іван самостійно навчився читати та писати. А у 12-тирічному віці батьки відправили його в Київ, де дядько-псаломщик влаштував малого служити до архієрея. З часом він вступив до іконописної школи, де навчався до 1882 року. Пізніше потрапив до художньої школи Миколи Мурашка. Під час навчання за пропозицією Врубеля і Прахова, з 1883 року брав участь у реставрації фресок XII століття в Кирилівському монастирі. Та уже на початку 1884 року їде до Петербурга, щоб вступити до Академії мистецтв.

У 1887 році журнал «Живописное обозрение» надрукував перші малюнки І. Їжакевича. Працюючи у галузі журнальної ілюстрації, став автором численних малюнків та теми з життя України й її історичного минулого. Через постійну нестачу коштів завершити освіту таки не вдалося. У 1888 р. український маляр Іван Їжакевич покинув клас Іллі Рєпіна. І лише 21 грудня 1895 року Художня рада Санкт-Петербурзької Імператорської Академії мистецтв видала йому свідоцтво вчителя малювання у середніх навчальних закладах. Незабаром І. Їжакевич стає популярним художником-ілюстратором відомих журналів. У «Ниві» з’явилися його фотопортрет і детальна життєписна довідка. 29 років співпрацював із цим журналом, створив декілька сотень ілюстрацій. Через сторінки наймасовішого і найпопулярнішого в Російській імперії видання знайомив широкі кола читачів з історією, літературою та побутом українського народу. Під час співпраці з «Нивою» він публікував твори і в багатьох інших виданнях.

У 1917 році повернувся до Києва. У 1919 році там спільними зусиллями художників створено першу професійну спілку художників міста; Їжакевич активно брав участь у роботі спілки. Працював у різних стилях: книжковій графіці, монументальному стилі, писав портрети та пейзажі. Продовжував створювати ілюстрації до «Кобзаря». Створив низку тематичних панно — «Історія Землі» для будинку-музею Шевченка, малював картини «Гайдамаки в Умані», «Перебендя», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорон Шевченка». На початку 1930-х років повертається до ілюстрування літературних творів; виступає як ілюстратор «Кобзаря» Т. Шевченка, творів М. Гоголя, І. Франка, М. Коцюбинського, Л. Українки, Г. Квітки-Основ’яненка, роману Івана Ле «Наливайко». Великою удачею художника є його ілюстрації до повісті Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський», виданої 1941 року. В часі повоєнних років книжкова графіка переживає піднесення. Їжакевич ілюструє «Кленові листки» Василя Стефаника, «За готар» Ольги Кобилянської. Загалом створив понад двадцять тисяч робіт, що розійшлися по всьому світу. Помер 19 січня 1962 року.

Саме тому, до дня народження Іван Сидоровича Їжакевича, в бібліотеці-філії №11 (с.Угорники, вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради для віртуальних користувачів було підготовлено відео: бліц-інформація «Іван Їжакевич – феномен в українському мистецтві».