Бібліотечне культкафе «Під палітуркою»

   Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
15 квітня 1905 року народився Серж Лифар — український артист балету, балетмейстер, теоретик танцю, один із найвидатніших танцівників XX століття. Походив з сім’ї помічника лісничого Трипільсько-Вітянського лісництва Михайла Яковича Лифаря та його дружини Софії Василівни Марченко. Родина Лифарів мала глибоке козацьке коріння.

Хлопчик був наділений тонким музичним чуттям. З дитинства Лифар співав у церковному хорі Софіївського собору, брав уроки гри на скрипці, відвідував клас фортепіано у Київській консерваторії. Але визначальною в його долі стала зустріч із Броніславою Ніжинською, сестрою відомого на той час танцівника Вацлава Ніжинського. Її балетна секція стала для Сергія першим кроком до вершин слави. Стартувати в балеті в 16 років – дуже пізно. Лифар фактично починає отримувати серйозну балетну підготовку в майже 18 років, коли з другої спроби йому вдається втекти з Радянського Союзу вслід за викладачкою.

У Парижі Сергій Лифар від посереднього танцівника балетної трупи Дягілєва завдяки своїй працьовитості і цілеспрямованості швидко доріс до головних партій у виставах. А після смерті Дягілєва очолив балетну трупу Гранд Опера. У 24 роки відбувся дебют Лифаря-хореографа зі спектаклем “Ікар”, який стане уособленням самого танцівника. Фактично він відродив французький балет, його репертуар, трупу, школу та славу, ставши основоположником нового напрямку в балеті – “неокласицизму”. Сучасники називали його “богом танцю”, “добрим генієм балету XX століття”. За роки роботи в Опері Лифар виховав багатьох зірок балету.

Детальніше
Детальніше

Виставка-інсталяція “Великодні візерунки

Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Головними символами свята є пасха та великодні яйця. Адже Пасха – це передовсім символ Воскресіння і спогад про те, як Ісус зібрався з апостолами після свого воскресіння. Писанки та крашанки символізують нове життя й відродження.
З цієї нагоди в бібліотеці-філії №14 (вул. Олександра Довженка,12) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, оформлена виставка-інсталяція “Великодні символи”, яка діятиме з 14 по 21 квітня. Підготуватися до свята Великодня, дізнатись про символіку та традиції святкування допоможе книжкова виставка, зокрема книга Вербенець О., Манько В. Великодній кошик. – Львів, 2011; фотоальбоми “Таємнича мова символів”. – Коломия, 2003; Верхова М. Великодня писанка. – Тернопіль, 2008. та ін. народознавчі книги. Фотозони та міні інсталяції в усіх відділах бібліотеки запрошують до незабутніх фото відвідувачів різних категорій, для найменших пропонуємо власноруч розмалювати шаблони писанок, візерунки яких вималювані у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі. Адже пам’ятаємо слова з легенди:”У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”.
Відповідальні – працівники бібліотеки.
Детальніше

Заняття літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець»

 У понеділок, 14 квітня 2025 р. у  читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦМБ Департаменту культури міської ради відбулося чергове заняття літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець». Керівник гуртка – поетеса, письменниця-казкарка Роксоляна Дебенко. Великдень – це свято духовного оновлення, перемоги життя над смертю, добра над злом. Для учасників літературного гуртка це не просто день у календарі, а джерело натхнення, тепла і сили, яке живе в кожному слові, кожному вірші. Під час святкового засідання гуртківці з особливим трепетом торкнулися великодньої теми. У затишному колі однодумців вони ділилися думками про те, що означає Великдень у житті кожного з них, як ця тема звучить у творах українських письменників і як відлунює у їхній власній творчості. Учасники гуртка обговорювали багатогранність великодньої тематики, зокрема Великдень у родинних традиціях, символіці тощо.

 

Детальніше

Кінозал “Релаксотерапія”

     14.04.2025 р. о 12:00 у читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся перегляд фільму «Ігри розуму». «Ігри розуму» (англ. A Beautiful Mind, дослівно «Блискучий розум») — біографічна драма режисера Рона Говарда за однойменною книгою Сильвії Назар. Фільм отримав чотири «Оскари» (найкращий фільм, адаптований сценарій, режисура, акторка другого плану — Дженніфер Коннеллі), «Золотий глобус» (найкращий фільм — драма) і відзначений кількома призами BAFTA. Прем`єра відбулася 21 грудня 2001 року в США. Стрічка позитивно сприйнята критикою та зібрала понад 300 млн доларів в усьому світі. Джон Форбс Неш — відомий математик. На його рахунку революційні досягнення в галузі квантової механіки та теорії ігор. Йому належить Нобелівська премія в галузі економіки 1994 року. Однак фільм не про математику, а про страшну хворобу, яка розмиває межу між ілюзією та реальністю — шизофренію. Місце дій — Принстон, один із найпрестижніших університетів і наукових центрів США, куди й потрапляє у 1940-х хлопчик-геній Джон Неш. Неша не можна назвати душею компанії, тому що вільний час він проводить над дослідженням математичних теорій. Але не варто думати, що Джон робить це заради слави чи грошей: його цікавить сама по собі математика. Не варто також думати, що в особі Неша перед нами постане університетський «зубрило»: він відмовляється відвідувати лекції, мотивуючи це тим, що нічого нового він там не довідається, а відвідування відбирає дорогоцінний час. Одного разу на очі Нешу потрапляє дуже цікава дівчина Алісія Лард, про яку мріє кожен його однокурсник, і йому раптово до голови приходить стратегія завоювання серця окремої жінки. Тож після безсонної ночі Неш народжує теорію ігор, концепцію, яку сьогодні широко застосовують у
математиці й економіці.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com