Василь Андрусяк (псевдо “Грегіт”, “Різун”, “Різьбяр”, “Чорний”, “Коваль”) – командир сотні УНС “Змії”(листопад 1943 р.) курінний куреня “Скажені” (початок 1944 р.), керівник бою на горі Лопата з німцями (9 липня 1944), командир Станиславівського ТВ – 22 “Чорний ліс” (25.04.1945 – 24.02.1946), полковник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го кл. та Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл.

Вшановуючи пам’ять полковника УПА, визначного діяча визвольного руху Василя Андрусяка, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 13 січня  провели засідання клубу краєзнавців “Командир Чорного лісу”, до 110-ої річниці від дня народження. На засідання бібліотекарі запросили історика, наукового консультанта театр-студії “Жива історія” Петра Ганцюка, який розповів про військовий талант, лідерські якості, героїчний супротив нацистським та радянським окупантам патріота і легендарного борця за волю України – Василя Андрусяка. До розповіді долучилась керівниця театр-студії Жива історія“ Тетяна Зарецька, яка поділилась враженнями про спогади дружини і товаришки командира УПА – Євгенії Андрусяк. Книга  її спогадів  вийшла у видавництві “Лілея НВ”, 2002 році у серії “Наші партизани”. 

14 січня, 125 років від дня народження Олександра Ковіньки — українського письменника, чиї твори стали невід’ємною частиною нашої культурної спадщини. Його життя, як і його творчість, залишило глибокий слід у серцях тих, хто колись поринав у його слова. Ковінька був майстром опису душевних переживань, він умів у простих речах знаходити глибинний зміст і передавати його через образи, що торкалися найпотаємніших куточків людської душі. Всі його твори пронизані відчуттям рідної землі, неповторності української природи, з її лісами, полями, річками та тихими селами, де життя тече за своїм, стародавнім ритмом. Він умів побачити в усьому навколишньому щось більше, ніж просто предмет чи явище — він шукав в усьому те, що є вічним, невидимим, але важливим. Однією з основних тем його творчості була людина — її прагнення до самопізнання, до правди, до внутрішньої гармонії. У його текстах герої часто відчувають себе на роздоріжжі, шукаючи свій шлях серед світу, що змінюється. І хоча часи змінювалися, проблеми людської душі залишалися такими ж актуальними, як і тоді, коли писалися його твори. Ми вшановуємо пам’ять цього великого письменника, чиї слова і сьогодні розцвітають у серцях тих, хто шукає відповіді на важливі життєві питання. Ковінька залишив нам спадщину, яка не втрачає свого звучання, і яка навчає нас бути щирими, відвертими та справжніми. Він був і гумористом. Олександр Ковінька є автором 30 збірок гумору і сатири та повістей. Олександр Ковінька не лише розповідав історії, він запрошував до роздумів, до глибоких, іноді складних, але таких необхідних розмов з самим собою. І сьогодні його книги продовжують бути актуальними, адже теми, підняті в них, стосуються кожного з нас: пошук себе, боротьба зі сумнівами, прагнення до справжньої свободи.