Нові надходження до Бібліотеки – це завжди свято!.. 14.11.2024 року працівники бібліотеки-філії № 1 по роботі з дітьми Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради разом з учнями ліцею № 4, 4 – Б класу (класний керівник Ірина Мирославівна ) провели День Нової Книги “Хіт парад дитячої книги”. До уваги читайликів бібліотекар у інтерактивній формі за допомогою “ віртуальних окулярів” представила книги: Дж. К. Ролінг “Різдвяна свинка”, Дж. Страуда “Сходи, що кричать”, серійні видання Е. Гантера “Коти вояки”, І. Кочубея “Сім нескладух говорухи” та інші. Діти віртуально переносились на сторінки книг, створювали “агенції розслідувань” та пізнавально проводили час. Щоб підкріпити свої знання із книг, які вони прочитали раніше, було проведено гру – конкурс “Відгадай літературного героя”.
14 листопада у бібліотеці-філії №14 (вул. О. Довженка,12) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради до Всесвітнього дня вторинної переробки була підготовлена та проведена екологічна подорож «Куди дівається сміття». Історія цього свята веде свій початок з 1997 року, коли жителі США вперше відзначили America Recycles Day. Екологи проводили його з метою заохочення американців, котрі здають відходи у вторинну переробку та купують продукцію, зроблену з вторинної сировини. Головна мета свята – привернути увагу влади, громадськості та промислових структур країн світу до раціонального та екологічного поводження з різного роду сміттям. Бібліотекарка дитячого відділу ознайомила дітей з різноманіттям природи в цікавій ігровій формі, привертаючи увагу до необхідності шанобливого ставлення, збереження та охорони природного середовища та розповіла про необхідність вторинного використання відходів, правильну утилізацію та впровадження екологічно-виваженої поведінки зі сміттям у власному побуті. Рекомендована література: І. Білик «Куди подіти сміття», Л. Кірбі «Я можу врятувати планету», Г. Ткачук «Книжка про сміття», Т. Тум «Як усе пов’язано».
13 листопада виповнюється 135 років від дня народження великого гумориста, новеліста, класика українського гумору – Остапа Вишні. Справжнє ім’я Остапа Вишні – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. Остап Вишня жив у бурхливі часи. Він один з тих, кого ми називаємо покоління “Розстріляного відродження”. Письменник входив до літературних угруповань “Плуг” і “Гарт”. Згодом став головним редактором журналу “Перець”. У 1933 році був репресований (за звинуваченням у замаху на Постишева) і ув’язнений на 10 років у радянських таборах. Остап Вишня написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Він започаткував у літературі новий жанр – усмішку . Бібліотека-філія №15 до 135-річчя від дня народження Остапа Вишні підготувала пізнавальний мікс “Остап Вишня – чарівник поетичного слова ” . Всі охочі мали можливість ознайомитись з книжковою виставкою , послухати коротку біографію , а також прочитати уривок з усмішок великого гумориста. Все це дозволило скласти користувачам уявлення про долю і доробок митця, його зацікавлення, родину, а відтак і краще зрозуміти феномен Остапа Вишні, його роль і місце в літературному процесі .
13 листопада 1889 року на одному з хуторів біля села Грунь Зіньківського повіту Полтавської губернії у великій родині народився Павло Губенко, відомий усім як Остап Вишня. Саме цьому геніальному майстру гумористичних оповідань, творцеві нового гумористичного жанру — усмішки, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №1 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, присвятили палітру книг ювіляра “Остап Вишня – веселий пересмішник”. Розпочали із цікавих фактів з письменницької біографії Остапа Вишні. Письменник був другим із шістнадцяти дітей в сім’ї, але батьки зуміли дати дітям добру освіту. Спочатку вчився на військового фельдшера в Києві, пізніше на історико-філологічному факультеті Київського університету. Однак навчання так і не закінчив. Друкуватися почав 1919 в українській пресі в Кам’янці-Подільському, а під псевдонімом Остап Вишня – у харківській періодиці з 1921. Дуже любив полювання та риболовлю, багато писав про це у своїх гумористичних творах.
13 листопада 1889 року народився Павло Михайлович Губенко, більше знаний, як Остап Вишня. Відомий новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, редактор та сценарист, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР. Відзначаючи 135-літній ювілей від народження письменника, працівниці Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 13 листопада 2024 року провели літературний портрет “Король українського гумору”. У відео бібліотекарки розповіли коротку біографію цього насправді видатного письменника та зачитали уривки із його творів. Остап Вишня стімко набув величезної популярності, у пресі одна за одною виходять збірки його «усмішок». Їх головна тема — розвінчання недоліків людини й суспільства. Загальний тираж його творів складав понад 2 мільйони. Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових творів письменника. Попри вже давно і твердо вкорінений стереотип, про безтурботне життя Остапа Вишні (бо ж як іще могло бути інакше, адже він писав “усмішки”) було геть нелегким. А почасти зовсім сумним, якщо не трагічним. Його переслідували, ув’язнювали й відсилали до таборів. За своє життя він був двічі арештованим. 26 грудня 1933 року Остапа Вишню було заарештовано й оголошено “ворогом народу”. Спочатку, за “замах на товариша Постишева”, його засудили до смертної кари, та потім змінили вирок на десятирічне заслання в сталінські табори. Попри все пережите, Остап Вишня не втратив свого унікального ставлення до життя і до останнього дарував людям усмішки та хороший настрій. Помер Павло Губенко 28 вересня 1956 року. Виголошуючи прощальну промову над труною письменника, Олесь Гончар сказав: “Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сміхом, яким вона засміялася знову у прекрасній творчості Остапа Вишні”.
