«Ні труни, ні хрестів І ні тризни!
Прямо в яму, На віки-віків!
Чорна сповідь Моєї Вітчизни
І її затамований гнів»
А. Листопад

22 листопада 2024 року у бібліотеці-філії №16 (с. Черніїв) протягом дня читачі мали змогу ознайомитися з виставкою-реквієм «України біль та памʼять» (до Дня памʼяті жертв голодоморів в Україні). Трагічні події голодоморів вписали чорну сторінку та ганебну «славу» тоталітарної держави в життя українського народу – навічно. Памʼять про ті часи вкарбувалась у свідомість українців назавжди, вона болем проймає серце людей, є насправді невмирущою і передається з покоління в покоління. Голодомор в Україні приніс не лише страждання і смерть, він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих, здатна звільнити нас від мороку минулого.  Учасники заходу запалили свічку памʼяті та вшануймо світлу пам’ять жертв голодоморів в Україні хвилиною скорботи.

«Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. …Не можна займатися історією голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем» – Джеймс Мейс. «На воротях серп та молот, а у хаті смерть і голод…» – із книги А. Дімарова «В тіні Сталіна».  Протягом 22 листопада 2024 р. в бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС, проведено літературний реквієм «Зняті з Хреста – парастас-33». Бібліотекарка розповідала відвідувачам книгозбірні №5 про Людей правди, які робили все можливе аби світ знав про геноцид українців 1932-1933рр.

В історії українського народу є багато трагічних періодів, які примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля наших ворогів. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа. Голод став зброєю масового знищення українського народу. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідки цього геноциду будемо відчувати ще довго. Вшановуючи пам’ять жертв голодоморів,  бібліотека-філія №13  (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради  провела захід  “Гори святої пам’яті свіча”. В бібліотеці розгорнута книжкова виставка “Холодний подих згаслої свічі”, а також презентована нова книга Марії Правди “Там, де тече Ятрань”. Ця книжка – данина пам’яті тим, хто не зміг пережити один із найстрашніших радянських злочинів, а також – це історія про людяність, згуртованість і диво, які допомогли українцям вижити у голодні часи.  Це дуже щемлива розповідь про долю хлопчика Тимоша та про його сім’ю, проте авторка свідомо обрала не говорити про найстрашніші випробування голодом, щоб не травмувати дитячі душі. Раджу дітям обов’язково прочитати цю книжку, щоб передати пам’ять про голодомор наступним поколінням, зберегти історію живою, щоб запобігти повторенню  цієї трагедії.