20 жовтня 2024 року бібліотекарі бібліотеки-філії №1 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели хвилинку здоров’я “Наші оченята – віконце у світ”.  Щороку в другий четвер жовтня відзначають Всесвітній день зору. Темою цього року є турбота про зір дітей і молоді. Аналіз результатів досліджень, проведених у 1990–2023 рр., показав поступове зростання поширеності короткозорості в світі з 24,32% до 35,81%. До груп, в яких особливо поширена короткозорість, належать підлітки (47%) і старшокласники (45,71%). Бібліотекарі підготували пам’ятку-рекомендацію “Як зберегти зір”, в якій міститься корисна інформація про важливість регулярного обстеження  зору, необхідність  зменшення часу перебування перед екраном комп’ютера чи смартфона, правильно харчуватися.  А також більше часу проводити на свіжому повітрі.  Бібліотекарі давали поради, які корисні продукти вживати для зору: темно-зелені листові (шпинат, рукола та броколі); помаранчеві (морква, гарбуз, абрикоси, хурма); синьо-фіолетові (чорниця, смородина, чорний виноград). І не забувати додавати до раціону рибу, багату на поліненасичені жирні кислоти омега-3. Бібліотекарі підготували книжкову виставку “Кулінарна терапія для зору”.

Прийшла осінь люба, мила,
Дітям на потіху
Груші всі позолотила
У годину тиху.
Ще червону фарбу мала
Осінь-мальовничка.
Яблучка помалювала
На обидва личка.
(Марійка Підгірянка)

     Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

     Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. У сквері біля головного корпусу Івано-Франківського національного медичного університету стоїть один з найвідоміших міських монументів, — пам’ятник «Руській трійці». Його встановили з ініціативи франківських краєзнавців у грудні 2013 року методом народної будови. Жертводавцями стали понад 20 тисяч доброчинців. “Руська трійця” — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Сьогодні мова піде про Якова Головацького,– етнографа, поета, історика, громадсько-політичного діяча. Він народився 17 жовтня 1814 року у селі Чепелі, нині Золочівський район, Львівська область (тоді Королівство Галичини та Володимирії ) в багатодітній родині греко-католицького священника. У 1831 р. вступив на філософський факультет Львівського університету (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка). У 1832 р., перервавши навчання в університеті, подорожував містами і селами Галичини, Буковини та Закарпаття, збирав та записував народні пісні, вивчав рукописи й стародруки церков та монастирів. У 1833 р. спільно з Маркіяном Шашкевичем та Іваном Вагилевичем став фундатором напівлегального демократично-просвітницького та літературного угруповання «Руська трійця», члени якого ставили собі за мету «все життя працювати на користь народу і відродження руської народної словесності», тобто рідної української мови. У 1833 р. члени гуртка уклали першу рукописну збірку власних поезій та перекладів під назвою «Син Русі». Яків Головацький є співавтором забороненої цензурою збірки «Зоря» (1834), яка містила народні пісні, авторські твори, історичні та публіцистичні матеріали. У 1837 р. в Будапешті члени гуртка «Руська трійця» видали альманах «Русалка Дністровая», де замість язичія (один із типів штучно витвореної книжної мови на Галичині, Буковині та Закарпатті 19 ст.) застосували живу народну мову, заклавши основи нової української літератури на теренах заходу України.