“Зарум’янила осінь калину. У червоне намисто вдягла. У погожу та сонячну днину  Павутинку струни натягла. Щоб на ній грав вітрець колискову І приносив мелодію в сни. Щоб оспівував осінь чудову І надію давав для весни.”

Н. Красоткіна.

8 жовтня о 15.00 учні 2 класу школи №26 разом з центральною бібліотекою для дітей здійснили етно-подорож «Зарум’янила осінь калину». Діти розмістилися біля художньо-ілюстративної виставки «Духм’яна гілка України», оглядали книжки про осінь, декламували вірші, розповідали свої спогади, пов’язані з цією прекрасною порою року. Були спогади і про бабусин осінній сад, і про збір врожаю яблук, груш, винограду, гарбузів. Діти розповідали про походи з батьками по гриби, про чудовий ліс осінньою порою. Не оминули читачі увагою і наш міський парк, розповідали у які чудові шати і різнобарвні кольори одягаються дерева в цей час. Дитячі оповідки були веселі, дотепні і дуже теплі за змістом! Діти із задоволенням включилися у гру-вікторину «Відгадай за описом рослину» та уважно слухали коротеньке оповідання М. Магера «Калина». Етно-подорож «Зарум’янила осінь калину » відбулася! Було пізнавально, цікаво, з присмаком осені. “Калина” М. Магера.  На горбку пишалася своєю осінньою вродою розкішна калина. Од самого вершечка зайнялася вона гарячим полум’ям. Радісно перешіптувались зубчасті листочки від легенького подиху вітру. А з-поміж них визирали важкі коралові кетяги. Поруч ріс молодий стрункий ясен. Його скромна зелена постать нічим не приваблювала червонощоку калину, що безжурно жартувала з бабиним літом, ловила його і вкривалася від верху до самісінької землі, наче молода до шлюбу, прозорою білою фатою. Вона розкотисто реготала до зажуреного сонця, до потьмареного неба. Лише зрідка зиркала на свого сусіда, який горнувся до неї тонкими вітами, ніби хотів заховати її пишну вроду від заздрісного ока. Навіть спробував заступити її, вгамувати той веселий, задьористий сміх. Та калина згорда випросталася, легенько відсунула ясеневі гілки і знову виставила напоказ всьому світові свою красу і принаду. На ту пору десь взялися дівчата-шебетухи. Як вгледіли горду красуню та як накинулися на неї, то геть пошматували її розкішне плаття, в пучечки поскладали червоні кетяги. Дівчата радісно щебетали, свої голови багряними ягодами квітчали, калина ж ридма ридала. Засумував ясен, затужив за понівеченою подругою і почав скапувати на землю зеленими листочками.

Відповідальна за проведення заходу провідний бібліотекар ЦДБ Телезин Г.В.

07.10.2024 р. о 12:00 у читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся показ фільму «Опівночі в Парижі».
«Опівночі в Парижі» — американський художній фільм Вуді Аллена, романтична мелодрама-фантазія, прем’єра якої відбулася на 64 Каннському кінофестивалі 11 травня 2011 року. Головні ролі грають Рейчел Мак-Адамс та Оуен Вілсон. Фільм досліджує теми ностальгії, модернізму та екзистенціалізму. Дія картини відбувається в Парижі — родина вирушає туди у справах, і двоє молодих людей, які восени повинні одружитися, вирішують повністю змінити життя. Це розповідь про любов молодого чоловіка до Парижа, про ілюзію багатьох людей, яким здається, що життя, відмінне від їх життя, обов’язково буде краще… На перегляд кінострічки завітали користувачі читального залу ЦБ та учасники Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування. Запрошуємо всіх бажаючих приєднатися до наступного сеансу кінозалу, який відбудеться 14.10.2024 р. Фільм взято на сайті https://kinoukr.com/

115 років тому,  5 жовтня в 1909 році в селищі Новиця, що на Лемківщині (сьогодні Польща) народився Богдан-Ігор Антонич – один з найвидатніших  українських поетів. Він швидко став відомим у мистецьких колах  завдяки неповторному талантові. Однак поет так само стрімко згас у 27 років, знайшовши дім, як і писав у своїх текстах – десь «аж за зорею». 06 жовтня 2024 року о 15:00  на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради представили літературну візитівку “Богдан-Ігор Антонич — як ікона самого життя” якою ознайомили  користувачів бібліотеки та  мешканців мікрорайону з біографією Богдана-Ігоря Антонича та його творчістю. Бібліотекарка зазначила, що за своє коротке, 27-річне, життя Богдан-Ігор Антонич зробив чимало, відкривши нові обрії української поезії. Його творчі пошуки тісно пов’язані з  тогочасними тенденціями в європейському мистецтві, та водночас він відкрив і для себе самого і для своїх читачів прадавній, ще міфологічний, народний погляд на природу та людину, погляд, що зберегли його лемки – найзахідніша гілка української нації. Про нові  теми поезій, новаторські віршовані форми, неперевершені ліричні мініатюри, зразки Антоничевої прози, драматургії та  статті  – про все це  присутні змогли дізнатись із представленого в рубриці “Книга дня”  видання Богдан-Ігор Антонич “Зелена Євангелія / упоряд.,  передм., прим. Д. В. Павличка._ Київ, Веселка, 2009. – 463 с. До цієї книги увійшли майже всі відомі на сьогодні твори видатного митця  Богдана-Ігора Антонича. Бібліотекар також підкреслила, що В Україні, яка перебувала під радянською владою, Богдан-Ігор Антонич був невідомий. Однак після проголошення незалежності зацікавлення творчістю поета зростає. Український письменник Юрій Андрухович зобразив життя Антонича в своєму постмодерному творі ” Дванадцять обручів” Тут він створив своєрідну літературну провокацію та містифікацію, оскільки образ митця не зовсім відповідає біографії, а створений для того, щоб привернути увагу читачів. Вірш Антонича «Народився Бог на санях» став відомою колядою. Цей текст на музику поклав український бандурист Василь Жданків. Крім того, деякі  твори поета стали піснями для львівського гурту «Три кроки в ніч» та інших виконавців:  Оксани Мухи, Артема Пивоварова та Злати Огнєвіч.  Битви і війни мають свій кінець, герої відходять у пам’ять, а весна є кожного року, кожного року є молоді люди, які вітають життя і закохуються, є й люди з опіками від життя, які «сповідаються горілці»…  Тому Антонич вічний… Він як ікона самого життя, яке відроджується з кожною — завжди новою — весною… При підготовці заходу використано книги Б.-І. Антонича із фонду книгозбірні, матеріали статті Гаврилюк Ю. Весною похмілений втікач / Юрій Гаврилюк // День. — 2014. — 18-19 квіт. (№ 71-72). — С. 12. та матеріали відкритих джерел інтернету.