Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись;
Ти глибоко углиб
Твердий корінь пусти,
Гілля вгору розкинь,
Ти рости та рости!
(Степан Руданський)

  6 січня — день народження поета, який народився на Поділлі, навчався у Петербурзі, помер у Криму, посварився з батьком, перейшов на українську мову, вивчився на лікаря, а не на попа й переклав Гомерову «Іліаду» та Вергілієву «Енеїду». Йдеться про Степана Руданського, вірші якого читали й шанували чи не в кожній українській родині. Саме тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради, 6 січня присвятили цьому митцеві літературну сторінку “Поет національного болю”. Зібрали для наших читачів майстерний, дотепний і досі актуальний творчий доробок автора у невелику добірку, а також нагадали про найголовніші віхи його життя.