Шукаєш деревини і світила,
Але знаходиш матір. Скрізь вона —
І в променях, і в коренях, і в дзвонах.
Дмитро Павличко

8 липня в Україні відзначається день сім’ї. Саме сім’я – це місце, де людина вперше пізнає загальнолюдські цінності, формується як особистість. Батьківський дім, де ми робимо перші кроки, глибоко вкорінює нас в рідну землю, допомагає зрозуміти та прийняти себе в навколишньому світі.

Сім’я – це любов, турбота, підтримка, вірність та… пам’ять. Сімейні історії, які передаються з покоління в покоління, майже ніколи не бувають нудними, часто в них особисті історії переплітаються з національними. Тема сім’ї завжди цікавила і письменників, які, досліджуючи її, створили особливий тип романної прози – сімейну сагу, – епічну оповідь, яка висвітлює життя кількох поколінь однієї родини на тлі історичних подій. Тож і ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС департаменту культури Івано-Франківської міської ради, що знаходиться на вулиці Гната Хоткевича, 52а,  8 липня провели бібліотечний сторітелінг “Є в кожної людини рідне древо”. Насамперед ми зібрали та запропонували нашим читачам найкращі зразки цього жанру українських та зарубіжних письменників, говорили з читачами про сімейну сагу як культурний феномен в Україні та світі, ділилися цікавими, драматичними та героїчними історіями власних родин.

Крім цього, до нашої книгозбірні вкотре завітали наші друзі з ГО “Об’єднані любов’ю” і ми разом створили декоративне родинне дерево з паперу, яке має нагадувати нам про наших предків, про людей, яких ми любимо і яким завдячуємо, що ми стали тими, ким ми є. Також ми читали вірші, казки та оповідання про родину, аби додати нашому заходу особливої атмосфери.

Насамкінець згадаємо про людей, які не мають життєвої опори під назвою “сім’я”. Зовсім не обов’язково рідні душі народжуються під одним  дахом, тому любов, вірність та підтримка може панувати між людьми, які не мають кровної спорідненості. Тому бажаємо вам міцних родин та вірних друзів! 

Відповідальні за проведення: всі працівники.

Липень… Середина літа. В цю пору з глибини віків прийшло до нас свято Івана Купала – свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та краси, яке відзначається з 6 на 7 липня. За народними повір’ями, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонце спускається з неба, щоб викупатися у річці, а опівночі огнистим цвітом розквітає папороть – хто знайде той цвіт, той здобуде багатство та здоров’я.

З нагоди свята 7.07.2023 року завідувачка бібліотеки-філії№12 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської  ради  провела народознавчий компас «Символи квітів у дівочому українському  віночку».

Бібліотекар ознайомила дітей з традиціями, звичаями та  обрядами цього свята. Юні читачі з великим зацікавленням  слухали  розповідь  про  купальське свято, про традиції плести дівочий вінок з квітів та трав, та  про символи квітів у вінку. Запропонувала дітям  прийняти участь у ігровій вікторині «Український віночок». Вони відповідали на питання й паралельно власноруч створювали справжнє диво нашого народу – віночок. Саме цей захід приніс  дітям масу позитивних емоцій, дав можливість для спілкування, й подарував радість.

Традиції плетіння українського вінка сягають глибокої давнини. Яким би не був привід створення цього барвистого оберегу, його завжди виплітали з особливою дбайливістю і трепетом, адже в основі українського вінка — любов до природи, шана до рідної землі. Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління. Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди.

Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Образ української дівчини неможливий без гарно увінчаної квітами голови. Та мало хто сьогодні знає, що це не тільки чудова прикраса, яка формує естетичний зовнішній вигляд юної українки, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя.

Минали роки. Мінялись державні устрої. Змінювались і звичаї та обряди, втрачаючи свою самобутність.

В наші дні лише люди старшого покоління можуть пригадати деякі звичаї та обряди цього чудового свята. Ми можемо знайти відлуння цих традицій в казках, легендах, піснях, переказах, які були  дбайливо зібрані нашими письменниками та народознавцями.

Про все це Ви можете прочитати в нашій бібліотеці де вашій увазі  представлена книжкова виставка «Ой на Івана, та й на Купала».

Тож нехай це свято  принесе в ваш дім радість, благодать, здоров’я і щастя! Пам’ятайте традиції свого народу, плетіть вінки, прикрашайте своє волосся квітами.

Народознавча майстерня «Віночки заплітаємо – Івана Купала зустрічаємо» пройшла сьогодні, 7 липня, в бібліотеці-філії № 22 (с. Тисменичани) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради. На захід зібрались дівчата, щоб навчитись плести віночки з польових квітів і трав. Трави у нас були цілющі, бо незважаючи на дощ, збиралися зраненька. Спочатку була розповідь про купальський вінок, які квіти варто вплітати а які не використовувати, хто і як пускає вінки на воду, що символізує вінок на голові дівчини… ну і звичайно як плести вінок. Робота наша виявилась не легкою (трохи було чути зітхання), зате кінцевий результат усіх порадував. На жаль погода не дозволила нам завершити дійство – запустити купальські віночки на воду, але оптимізму додали переглянуті спогади кількарічної давності зі святкування Івана Купала з співами, танцями і пусканням вінків на воду. З бібліотеки дівчата поверталися з гарним настроєм та красиво заквітчаною головою.

Івана Купала одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. Купання, стрибки через вогнище, ворожіння та пошук квітучої папороті – основні атрибути Івана Купала. Це свято символізує народження літнього сонця – Купала.

7 липня християни відзначають свято Різдва Святого Івана Хрестителя – найбільшого святого після Діви Марії. Загалом обрядова частина Купала трансформувалася і нині занурення в воду приурочили до дня Іоанна Хрестителя, який згідно з Євангелієм, похрестив людей у Йордані.

7 липня 2023 року у бібліотеці-філії № 11 Івано-Франківської  МЦБС Департаменту культури міської ради був проведений захід присвячений  годині народознавства «Хто він Іван: Хреститель чи Купайло?».

Діти ознайомились  з книжковою виставкою  про Івана Купала. Запропоновані книги, які можуть зацікавити дітей до читання.

Відповідальна  за проведення: Ференц В.

07 липня 2023 року бібліотека-філія №27 (с.Узин) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала та провела етно-подорож “Обряди та традиції на Івана-Купала”.

Свято Купала – традиційне східно слов’янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем, в ніч з 6 на 7 липня. Дівчата в цю ніч ворожать, плетуть вінки з польових квітів, а потім пускають вінки по воді. Обов’язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці. А ще існує повір’я про цвіт папороті, котрий з’являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої ночі під Івана-Купала. На заході бібліотекар ознайомила присутніх з цікавими історіями, адже це свято багате на обряди і традиції, а найпопулярнішим є збирання квітів для плетіння вінків. Самим цікавим на заході було навчитись  самому плести вінки з польових та цілющих трав. А ще діти  вірили, що квіти і рослини в Купальську ніч мають цілющу силу, тож дівчата вплітали квіти у вінки, загадували собі бажання, а головним  бажанням у кожного щоб найскоріше настала перемога і мир в Україні.  Нехай це чарівне і запальне свято Івана-Купала принесе трохи чарівництва та перемоги.