Була весна. Така, як сьогодні – цвіли сади, буяли трави, земля наповнювалася новими запахами. Ніхто не думав, що ця весна назавжди змінить людські життя, чорними літерами впишеться в історію нашого народу Чорнобильською катастрофою.
Ця трагедія забрала величезну кількість життів, а її наслідки стали жахливими для цілого світу.
Сьогодні 26.04.2023 року в бібліотеці-філії №24 (с. Драгомирчани) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради спільно з Будинком культури відбувся круглий стіл «Дзвони екологічної біди», де ми говорили про події на ЧАЕС у день аварії, подвиг ліквідаторів-чорнобильців, наслідки катастрофи для навколишнього середовища та спроби їх подолання. Учасники заходу познайомилися з лепбуком «Дзвони Чорнобиля», вирізали ангелів пам’яті.
37 років тривожні дзвони Чорнобильської біди не змовкають, а застерігають і нагадують про трагедію світового масштабу, яка сталася 26 квітня 1986 року…
25 квітня 2023 року протягом дня молодші читачі бібліотеки-філії №5 (вул. Галицька, 100) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, створювали екоплакат «Плекаймо плідність Землі України!» граючись: записували екологічні чесноти, вірші, читали книжки-іграшки, малювали, клеїли саморобки.
Роби те, що можеш аби врятувати свою Україну і зберегти своє життя! Особливо тепер, в часі боротьби проти окупанта. А саме: сортуй правильно сміття; уникай використання одноразових посуду і пакетів; ощадливо використовуй природні ресурси (газ, воду, електроенергію); уникай розрекламованих покупок; не зловживай мобільним телефоном, комп’ютером; не спалюй залишки рослинності; повторно використовуй вживані речі; споживай здорову їжу. Про ці екологічні гріхи і протилежні їм чесноти молодші школярі разом з батьками розважали переглядаючи книги І. Білик «Куди подіти сміття?», Л. Кірбі «Я можу врятувати планету», енциклопедії «Довкілля», «Світ моєї України», « 101 мальовничий куточок України», статтю «Екологічний іспит сумління» з журналу «Христова нива» (2015р. №2).
Чому Звізда – Полин упала в наші ріки? Хто сіяв цю біду і хто її пожне? Хто нас образив, знівечив, обжер? Яка орда нам гідність притоптала?
Костенко Л.
26 квітня 2023 року в бібліотеці-філії №14 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в День пам’яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС відбувся захід – платформа фактів «Чорнобиль: випробування атомом та війною».
26 квітня 1986 року сталась найбільша техногенна катастрофа не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Катастрофа на атомній електростанції перетворила місто Прип’ять і 30 км поліських лісів на зону відчуження. Покинуту і небезпечну на сотні років вперед. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів.
Про великі масштаби аварії під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС, де стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище, про силу вибуху, що прирівнювалася до 500 бомб, які колись були скинуті на Хіросіму, про сильне радіоактивне випромінювання та жахливі наслідки для всього світу згадуємо щороку більше 30-ти років. Прип’ять сьогодні – потенційне місто-музей міжнародного рівня, пам’ятка величезної техногенної катастрофи. Проте під час повномасштабного вторгнення в Україну російські війська окупували Чорнобильську АЕС у перший же день – 24 лютого. Вони захопили в заручники працівників станції і тримали їх у нелюдських умовах. Так зміна ЧАЕС відпрацювала 600 годин поспіль. Російські військові перетворили територію довкола ЧАЕС у справжній склад боєприпасів, а 30-кілометрову зону відчуження окупанти використовували для підготовки нових атак проти нашої оборони. Територію ЧАЕС та місто Славутич, де мешкають атомники, звільнили 1 квітня. Глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.
Атласи, альбоми, збірники, альманахи, спогади, а також документальні, інформаційні та художні матеріали нагадали відвідувачам бібліотеки про найбільшу техногенну катастрофу, ризики радіоактивності та атомну небезпеку, яка в умовах війни є постійною.
26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув, радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України та територію інших країн.
26 квітня 2023 року працівники бібліотеки-філії №4 (вул. Є. Коновальця, 132А) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували і провели в коледжі готельного сервісу і туризму, годину пам’яті «Чорнобиль – довгий слід трагедії». Цей захід, як промінець пам’яті, освітив такий вже далекий, але болючий спомин про події 1986 року, коли мирний атом вийшов із під контролю людини і наніс страшний удар, одним махом перетворивши квітучі міста у пустку і розруху, а людські долі у смуток і біль.
Працівники бібліотеки-філії №4 розповіли про героїв-пожежників, про боротьбу із пожежею реактора та наслідками опромінення всіх вогнеборців Чорнобильської АС.
Завідувачка бібліотекою коледжу Уляна Зіновіївна Перепічка презентувала книжкову виставку та провела огляд представлених на ній книг.
Керівник групи ПАП-2 Оксана Михайлівна Клюба , розповіла про Чорнобильську зону в наш час.
Це найбільша в історії людства техногенна катастрофа на АЕС локального характеру, але з глобальними наслідками. Її відлуння ми відчуваємо і зараз.
Була підготовлена і представлена книжкова викладка літератури «Там смертю дихає отруєна трава і плаче стронцієм поранена калина».
Відповідальні за проведення: Ліктей Н.К., Лесик Л. А.
26 квітня 2023 року в центральній бібліотека для дітей (вул. С. Бандери, 8) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради презентувала читачам нові книжки про Чорнобильську трагедію.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймаштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.