Філософська кав’ярня «Слідами генія Сковороди»
3 грудня виповнюється 300 років від дня народження українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, а багато хто додає: і містика – Григорія Сковороди. Григорій Сковорода…Він бентежить уми своєю глибиною та незбагненністю. Ким же він був, “посполитим улюбленцем, дотепником із сопілкою”, чи “похмурим самітником, ніким не збагнутим “чоловіком Божим”, з людської ласки годованим?..” Справді, ким він був? Якби спитати про це в самого Сковороди, то важко сказати, що б він відповів. Та швидше за все, Сковорода сказав би, що був на цьому світі безтурботним пілігримом, чиї ноги ходили по землі, а серце втішалося спокоєм десь далеко-далеко на небесах.
Постать Сковороди завжди була овіяна таємницями, домислами та викликала інтерес. Микола Костомаров писав: «Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і який би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острозька до Києва, у багатьох будинках висять його портрети».
3.12.2022 року у бібліотеці-філії №12 МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася філософська кав’ярня «Слідами генія Сковороди», присвячена 300-річчю з дня народження митця. На захід були запрошені читачі нашої бібліотеки, яких було ознайомлено з біографією та творчістю мандрівного філософа. Розглянули цікаві факти його життя, де найбільшою загадкою для відвідувачів стала одна з найвідоміших легенд, де Григорій Савич умів передбачати долю.
Григорія Савича називають зачинателем жанру байки. Одну із таких байок для прочитання та обговорення бібліотекарка підготувала для своїх читачів, а саме байку «Бджола та Шершень», де Шершень — це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — це символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.
Минуло багато часу як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а лише дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях. Скільки поезії написано про те, що схід і захід України — єдині і не можна нас ділити на тих чи інших? Саме такою об’єднавчою особистістю був Григорій Сковорода. Його вчення — це вчення навіки. Розуміючи це діти роблять висновок, що українську культуру знищити не можливо.
Майже все, що хвилювало мандрівного філософа, хвилює і нас сьогодні. Кожна епоха повинна братися за це завдання – вчитися читати і відчитувати наново «давні істини», дозволити текстам промовляти до нас. Отже, заради нашого майбутнього маємо популяризувати спадщину видатного письменника та громадського діяча й тримати стрій, наближаючи перемогу України».
