“Астрід Лінгрен – Віммербюнська Сельма Лагерльоф”

Усі ми любимо казки. Бо у них є щось не звичайне. Щось більше. Щось, що стоїть поза реальністю. Але разом із тим те, що ми так добре розуміємо.

Тож і не дивно, що казку створюють дорослі. Ті, у кого є світла середина. Бо тільки людина зі світлою душею здатна творити світлу картину дійсності. 

Однією з таких цікавих, не стандартних у мислені була шведська письменниця Астрід Лінгрен. Надзвичайно цікава і талановита художниця слова. Втім, це ми всі мали змогу оцінити читаючи її твори. А хто не знає старих, добрих пригод малюка і Карлсона та дивної й нестандартної дівчинки Пеппі. Так, це пам’ятають усі.

До дня народження цієї яскравої літературної особистості, у бібліотеці-філії №11 Департаменту культури Івано-Франківської міської ради було проведено літературний глобус під назвою «Астрід Лінгрен – Віммербюнська Сельма Лагерльоф» (115 років виповнюється з дати народження всесвітньо відомої дитячої шведської письменниці Астрід Ліндгрен (1907-2002).

Детальніше

Відеопрезентація “Андрій Малишко: слово і пісня”

14 листопада виповнюється 110 років від дня народження одного з кращих українських поетів Андрія Самійловича Малишка. За своє життя поет видав близько 40 збірок. В історію української літератури митець увійшов як неперевершений поет-пісняр. Недарма його називають “солов’їним серцем України” за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.

З нагоди ювілею поета працівники бібліотеки-філії №6 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради створили для наших користувачів відеопрезентацію «Андрій Малишко: слово і пісня».  Дана презентація присвячена життєвому і творчому шляху письменника. Перед глядачами відкривається глибокий поетичний світ митця, просякнутий любов`ю до рідної землі. Велике значення А. Малишко у своїй творчості приділяв образу матері, яка була наділена найкращими якостями жінки. Вона була його духовним критерієм життя , а її велич і краса уособлювали неньку-Україну.

 До заходу була підготовлена книжкова виставка «Андрій Малишко: поет великої душі», яка  ближче познайомила відвідувачів з творчою діяльністю, особистим життям видатного поета.

На виставці представлені видання із фонду бібліотеки. Це збірки поезій «Прометей», «Жайворонка срібний смичок», літературно – критичні статті, фотоілюстрації його життя. Виставку доповнив бібліографічний список літератури «Той, що живе у піснях…».

Майбутньому поколінню поет залишив золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень. Його твори є сонячною дорогою пам’яті великому поетові, який любив Україну, любив свій народ і поділяв його радості і скорботу.

Відповідальна: Кононенко Л.М.

Детальніше

Музична вікторина “Пісенна спадщина Андрія Малишка”

Материнська пісня, ласкава і сувора, напоїла і вигодувала мене.
Дала мені душевний гарт і радість на все життя.
А.Малишко

Працівники  бібліотеки-філії №5 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради протягом дня 15.11. 2022 року провели «Пісенна спадщина Андрія Малишка» з нагоди 110-р. з дня народження поета, пісняра, педагога, журналіста, лауреата Шевченківської премії.

Бібліотекарі виклали інсталяцію «Пісенне світло Малишкової душі» (збірки поезій, грампластинки з написами), підготували відеозаписи, запитання, завдяки яким відвідувачі відгадували пісні на слова А. Малишка. Серед них: «Пісня про рушник», «Київський вальс», «Стежина»,  «Прийдіть до мене кароокі дні», «Запливай же, роженько весела», «Як збирались хлопці до загону», романси «Цвітуть осінні, тихі небеса», «Ми підем, де трави похилі». 

Детальніше

Зустріч з краєзнавцем В. Бабієм “Каменярем ти зодягнувся” /до 60-и річчя перейменування міста/

“Стародавній Станіславе,
Маєш в світі добру славу –
Тут Франко-коваль колись
Щастям долею діливсь…”
(Ірина Головай; м. Київ)

Офіційні джерела свідчать, що 21 березня 1662 року Станиславів одержав право на проведення ярмарків, а 7 травня – статус міста з Магдебурзьким правом. Його засновником вважається Андрій Потоцьким. Та все ж, найвизначнішою подією в історії нашого міста стало його перейменування. В документах вказується точна дата зміни назви, тобто 9 листопада 1962 року з нагоди 300-річчя Станіслава. На жаль, досі не відомо ініціатора такої ідеї. Відомо, що керівники республіки проконсультувалися із сином Каменяра Тарасом Франком, який дав згоду на таке рішення.

З цієї нагоди працівники краєзнавчого відділу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради організували зустріч з краєзнавцем, педагогом, письменником, членом ТОПіЖу ім І. Франка Василем Бабієм. Всіх присутніх цікавило питання повернення місту історичної назви. Під час дискусії думки присутніх поділились. Історики, працівники музею стверджують, що доцільно повернути історичну назву.  А письменник, педагог, член ТОПіЖу ім. І. Франка Василь Бабій переконаний, що місто достойне цієї назви. Увиразнили зустріч пісні, присвячені місту та поетичні рядків авторів, залюблених в Івано-Франківськ.  Бібліотекарі запропонували користувачам переглянути користувачам викладку літератури .

Матеріал підготували працівники краєзнавчого відділу МЦБС.

Детальніше

Літературний етюд “Ота стежина в нашім краї”

Андрій Малишко – український поет, перекладач, літературний критик. Постать А.Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю,   власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю.

З нагоди 110-ї річниці від дня народження А.С.Малишка, у бібліотеці-філії №27 (с.Узин) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, проведено літературний етюд “Ота стежина в нашім краї”.

Андрій Малишко любив рідну мову, плекав рідне слово і пісню. За своє життя поет видав близько 40 збірок. Але найголовніше те, що в українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні. З поезією А.Малишка ми знайомі з перших днів свого життя, навіть часто й не підозрюючи цього. Хто з нас не наспівував сам або не чув від близьких: “Де ж ти моя стежина, ота стежина в ріднім краю одним одна біля воріт”, “Я візьму той рушник…”, хто не співав: “Вчителько моя, зоре світова”, цю пісню знає кожен школяр. Так і зростали під його пісні, які вливали в душу світлу радість буття, любов до рідного краю, до всього, що чекає на життєвих стежинах. І здається не випадковим, що й останнім твором поета, написаним у лікарні за тиждень до кончини 17 лютого 1970 року, була славнозвісна “Стежина”.”Чому, сказати, й сам не знаю…”, в якій він роздумує над людським життям, згадує рідну стежину, з якої воно починається, якій немає ні кінця, ні повороту, а народ живе вічно.

Ось такі вони, пісні на вірші А.Малишка, щирі, емоційно наснажені, сповнені любові і теплоти тож і стали надбанням усієї співучої України.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top