Страшна трагедія Голодний Мор, який забрав життя мільйонів наших земляків. Геноцид української нації, вчинений в 1932-1933 роках. Цей страхітливий злочин ніколи і нічим не стерти з пам’яті.

Пам’ять людей про Голодомор каралась смертю, важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття…Страшне приневолене мовчання… Довго чекали, але дочекались, коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями. Пройдуть роки, минуть десятиліття і століття, а трагедія 1933 р. все одно хвилюватиме серця людей. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Тому сьогодні наш святий обов’язок зберегти пам’ять  про всіх хто не дожив, пам’ять про живих і ненароджених.

З нагоди цієї сумної дати у бібліотеці-філії №12 (с.Микитинці) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проведено годину пам’яті «Жити… Вірити… Пам’ятати».

Бібліотекар  ознайомила присутніх з трагічними сторінками тих страшних подій української історії та  фактами Голодомору. Учні переглянули мультиплікаційний  фільм «Голодний Дух»  де головною ідеєю анімаційної стрічки є донести до глядача думку про те, що ми повинні пам’ятати ту страшну сторінку нашої історії, пам’ятати людей, які трагічно загинули. Також дітьми було виготовлено паперові квіти незабудки, які є символом пам’яті  жертв Голодомору. Для учасників заходу завідувачка бібліотеки  провела огляд літератури представленої на виставці «І пам’яті свіча не згасне»  як доказ «Справжнього пекла», створеного в Україні.

В історії українського народу є багато трагічних сторінок, що примушують стискатися людські серця. Однією з таких болючих сторінок був Голодомор 1932 – 1933 років. Не було ні війни, ні посухи, а була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могили – старих і молодих, дітей і ненароджених… Це був найстрашніший голодомор ХХ століття, справжня національна катастрофа – геноцид українського народу.

Для вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні в бібліотеці-філії №13 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася година-реквієм “І досі чути тихі голосочки: три колосочки…, три колосочки…”. 

Присутні на заході зацікавилися книгами, які були представлені на виставці  “Холодний подих згаслої свічі”
Це такі книги як роман Василя Барки “Жовтий князь”, “Марія” Уласа Самчука, “Тисячолітній Миколай” Павла Загребельного, “Жнива скорботи” Роберта Конквеста, “Розколоте небо” Світлани Талан, “Спалені мрії” Ганни Ткаченко та книгою для дітей “Біла молитва братика” Антоніни Листопад. На виставці також представлені документальні матеріали, наукові дослідження і свідчення очевидців. Ці книги сповнені щемким болем і зажурою, вони спонукають задуматися над долею рідної України і чистим серцем пом’янути убієнних… 

Майже 90 років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти важко.  Вона відновлюється і кровоточить.

Ми знову нині боремося з російським окупантом, який продовжує нищити український народ. Та ми свято віримо в нашу перемогу, бо з нами Бог, і увесь демократичний світ на нашій стороні.

Відповідальна за захід Бабій О.

Сьогодні, 26 листопада 2022 року 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. В бібліотеці-філії № 22 (с.Тисменичани) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пройшла година-реквієм «І пам’яті свіча незгасне…».
Гасло цьогорічних пам’ятних заходів: “Голодомор – помста за свободу”.
Діти  дізнались  про жахи голоду 1932-1933 років, про загибель мільйонів людей, про трагізм, який ховається за словом «голодомор». Бібліотекарка ознайомила дітей з книгами українських письменників Василя Барки, Івана Багряного, Уласа Самчука, які в своїй творчості висвітлювали ті трагічні події, які нікого не  залишають байдужими. Присутні вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих в роки голодомору, запаливши свічки пам’яті.
До цієї сумної дати оформлена виставка – пам’ять «Голодомор-помста за свободу!»,  про страшні роки голодомору в Україні. Трагічні події сьогоднішнього дня ще раз показують нам всім, що дуже важлива жива пам’ять всіх жертв, які віддали життя за свободу України.