Урок-реквієм “Вмирали душі і слова, жило єдине слово – голод”

Щороку в четверту суботу листопада українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Наша рідна земля внаслідок геноциду  втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом Українського народу. Він був вчинений верхівкою Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно зупинити український спротив режиму та спроби побудови самостійної, вільної від москви Української Держави. Почуття національної ідентичності українського селянина разом з його  індивідуалізмом суперечило поглядам Радянського Союзу. Воно було фундаментом українського націоналізму і становило вагому загрозу існуванню СРСР. Саме тому об’єктом злочину геноциду постав український народ, для послаблення якого сталінський режим геноцидом винищив українське селянство, як основну частину нації і осередок її духовної та матеріальної величі.

З метою вшанування  пам’яті жертв голодомору, 26.11.2022 року працівники бібліотеки-філії №6 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели урок-реквієм «Вмирали душі і слова, жило єдине слово – голод». Бібліотекарки розповіли присутнім про чорну сторінку історії нашого народу під назвою «голодомор». Працівниці бібліотеки наголосили, що навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів і пік голодомору припав на червень:  щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисячі осіб, щогодини — 1168 осіб, щохвилини — 20. Для того, щоб відтворити цю жахливу сторінку історії, бібліотекарки зачитували хвилюючі спогади очевидців Голодомору. Учасники заходу вшанували всіх полеглих жертв голодомору хвилиною мовчання.

Для користувачів нашої бібліотеки розгорнута книжкова виставка «Чорна сповідь нашого народу». Виставка представлена різноманітними документами, фотографіями та публікаціями про геноцид української нації, спогадами і свідченнями очевидців, які змогли пройти крізь невимовний жах голодомору. 

Відповідальна: Подолецька Г.І.

Детальніше

“Свіча вічної пам’яті”

25-26 листопада 2022 році в бібліотеці-філії №5 Івано-Франківської МЦБС проведено меморіальний диптих “Свіча вічної пам’яті” з нагоди спомину померлих голодною смертю в 1922-1923 р.р. Бібліотекарка ознайомлювала відвідувачів з документами, свідченнями очевидців штучного голодомору на Україні. Присутні оглядали художні книги про радянське свавілля,  слухали інформацію про Джеймса Мейса ( 70 річчя з дня народження), який відкрив усьому світу правду про геноцид українського народу 1922-1923 р.р.

Детальніше

Майстер-класи на благодійному ярмарку на допомогу ЗСУ

27 листопада перед Храмом Пресвятої Трійці УГКЦ за ініціативи депутатів Івано-Франківської міської ради Мар’яна Вагилевича, Сергія Абрам’яка, народного депутата України Оксани Савчук, команди Марцинківа  відбувся благодійний ярмарок на підтримку Збройних Сил України. Бібліотека-філія №14 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради разом з громадою мікрорайону БАМ взяла в ньому активну участь.

Детальніше

Діалог-акція “Засвіти свічу”

Пекельні цифри та слова
У серце б’ють неначе молот
Немов прокляття, ожива
Рік тридцять третій…Голод…Голод…


Наприкінці листопада українці вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 р.р., адже немає родини, якої б не торкнувся геноцид народу, нещадне нищення цілої нації.
26 листопада 2022 року в бібліотеці-філії №15 (с.Підлужжя) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували і провели діалог-акцію “Засвіти свічу”.
На заході поговорили про цей чорний день в історії України. Також читачі мали змогу ознайомитися з літературою на книжковій викладці “Біль України – Голодомор”. Молодші читачі зробили своїми руками колосок – символ цього трагічного дня. У кінці заходу ми засвітили свічу в пам’ять жертв Голодомору.

Детальніше

Молитовний спомин “Скорбота пам’яті святої”

26 листопада, четверту суботу листопада, Указом Президента українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Із здобуттям незалежності Україна пройшла великий шлях у прийнятті та усвідомлення наслідків Голодоморів, розкриття архівів й дослідження цього питання відкрило правду про злодіяння радянської влади як для українців, так і для всього світу.
Комуністична влада злочинно замовчувала факт голоду. Жодної офіційної згадки про цю жахливу трагедію не було. Навіть у власному діловому листуванні державні й партійні функціонери, описуючи опухання десятків і сотень тисяч сімей, не згадують голод, а лише «продовольчі труднощі».

Щоб вшанувати пам’ять невинноубієнних, 26 листопада о 16.00, пацівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради підготували молитовний спомин “Скорботна свічка пам’яті святої”, під час якого читачі могли долучитися до всеукраїнськоїтакції “Запали свічку пам’яті”. В зоді спомину бібліотекарі розповіли користувачам про цю трагічну сторінку української історії.

У книгах реєстрації смертності на позначення смерті з голоду з’являються нові терміни, як, наприклад, «безбілковий набряк».
Керівництво СРСР свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Сталінський тоталітарний режим заперечував голод в Україні та відмовився від допомоги, пропонованої численними неурядовими організаціями й закордонними українськими спільнотами. Її отримання сприяло б якщо не запобіганню трагедії, то серйозному зменшенню її масштабів.
Голодомор приховували не лише від зовнішнього світу, а й від нащадків жертв. У 1933-му сільрадам наказано під час реєстрації смерті не вказувати причину. А в наступному році вийшла нова вказівка: книги РАЦС про реєстрацію смертей за 1932–1933 роки вислати в спеціальні частини (там більшість із них знищили). У Радянському Союзі заборона на інформацію про голод діяла до 1987 року.

Незважаючи на всі заборони та замовчування, українці завжди пам’ятали, як радянська влада голодом намагалась знищити українську націю. Пам’ять про комуністичні злочини зберігали й українці за межами СРСР, передавали її своїм нащадкам від 1933 року до сьогодні.

Трагічні події та злочини сьогодення доводять: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top