“Пожовкле листя, сіре небо. Осінній вітер, листопад. Ох, скільки споминів далеких До нас вертається назад!..” Роман Купчинський
З 31 жовтня до 07 листопада в краєзнавчому відділі ЦБ (вул. І. Мазепи, 3) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради діяла виставка-календар “Діячі ЗУНР на Прикарпатті”. 103 роки тому патріоти взяли владу в австрійців і проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Спочатку уряд діяв у Львові, а потім – у Станиславові. Саме в нашому місті найдовше діяли державні установи.
7 листопада виповнилося 85 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського. В біографічному довіднику Шевченківських лауреатів зазначено, що Вінграновський народився у місті Первомайську в 1936 році. У ці осінні дні заходи з вшанування пам’яті великого митця проходять на території всієї України.
Цього дня у бібліотеці-філії №1 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради працівники підготували календарний інформер “Поет – це слово. Це його життя…”.
Микола Степанович Вінграновський – український письменник-шістдесятник, кінорежисер, актор, сценарист і поет. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Володимира Вернадського, Міжнародної премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США), літературної премії «Благовіст». Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України. Заслужений діяч мистецтв України, Почесний громадянин міста Первомайська. Згадуючи своє дитинство, письменник стверджував, що змалечку пам’ятав лише степ: “скрізь, куди не глянь степ, степ і степ”. Не знав він тоді ще ні Дніпра, ні Довженка. А потім була війна, тяжкі повоєнні роки. Закінчив Інститут кінематографії , де познайомився з Олександром Довженком, який мав значний вплив на формування поета.
Центральна бібліотека для дітей (вул. С.Бандери,8) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради знайомить читачів з письменником Миколою Вінграновським. Неповторний і талановитий. Він написав розкуті, вільні від штампів, дотепні, мелодійні поезії, і такі ж мелодійні та неповторні оповідання. У чому секрет його творчості? Він сприймає дійсність не лише людськими чуттями, а й «чуттями» всього живого, що єднає все у спільному для всіх відчутті.
«Неповторна індивідуальність Вінграновського невловна і біжуча, як живе срібло. Його поезія – стихія, що в ній цілковито відсутня якась навмисна спрямованість, передбаченість. Постійне переливання настроїв, станів, натхненна гра уяви. Ніколи не вгадати, про що він говоритиме за мить, що зрине дивовижне з глибинних нутрів його душі і який настрій хвилею його огорне й хвилею спаде, щоб поступитися місцем іншому…» – Іван Дзюба.
У дитячу літературу Микола Вінграновський прийшов на початку шістдесятих років, коли в журналі «Ранок» з’явилися оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти», героями яких є діти. Тоді ж були надруковані і його перші вірші для дітей, які увійшли в окрему збірку «Андрейко-Говорейко». Пізніше побачили світ такі оригінальні книжки поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «У Неквапи білі лапи» та інші.
У віршах поет багато уваги приділяв зображенню природи. Він захоплювався її чарами, красою, таємничістю. Природа у його творах у постійному русі, у змінах, сприймається, мов жива істота. Прозові твори М. Вінграновського для дітей відзначаються багатоплановістю образів, елементами казковості, фантастикою, гумором – і все це разом творить дивний прекрасний світ, у якому живуть і співпрацюють людина і одухотворена природа.
Книги М. Вінграновського, як величне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається навколишнє життя. Його твори розвивають художнє мислення дитини, збуджують у неї потяг до власної творчості. За дитячі книжки 1984 року Миколі Вінграновському присуджено Державну премію ім. Т.Г. Шевченка.
7 листопада виповнюється 120 років від дня народження українського письменника, шевченкознавця Дмитра Филимоновича Красицького (1901 – 1989). Його книги і сьогодні актуальні, вони розкривають перед читачем складний, цікавий та повний боротьби життєвий шлях Тараса Шевченка.
Книги Дмитра Красицького допомогли багатьом підліткам дізнатися більше про життєву долю Кобзаря, лірично та емоційно розказали про дитячий та юнацький світ Тараса Шевченка.
Д. Ф. Красицький народився в 1901 р. у родині селян-бідняків у с. Зелена Діброва на Черкащині. Генеалогічне дерево Д. Ф. Красицького свідчить, що його прабабкою була Катерина Григорівна Шевченко (1806–1850) – старша сестра геніального Кобзаря, яка в 1823 р. взяла шлюб з Антоном Григоровичем Красицьким (1794–1848). У них народилось 12 дітей, з яких до повноліття дожили лише четверо: Федір, Степан, Яким та Максим. Яким Антонович був дідом Дмитра Красицького по лінії батька Филимона Якимовича. 1924 р. Дмитро закінчив Київський інститут народної освіти. Дмитро Красицький – відомий український письменник, який все життя займався шевченківською тематикою. У нього вийшло багато книг, зокрема про дитинство та юність Шевченка.
Світ природи Землі надзвичайно багатий, різнобарвний, цікавий. Серед живих істот – комахи найпоширеніші на Землі, світ комах дивовижний і багатогранний. Комахи – перші живі істоти , які з’явилися на Землі більше 400 млн. років тому, вони живуть скрізь від Антарктиди до Арктики, вміють літати, плавати, стрибати.
04 листопада 2021 р. у бібліотеці-філії №1 по роботі з дітьми (вул. Мазепи, 11 А) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентували інформаційний калейдоскоп “Про дива і таємниці природи – чарівниці”
Мурахи – одні із найвідоміших комах. Вони живуть у лісах, на полях, у садах, на луках, болотах і в пустелях. Живуть у мурашнику однією великою родиною, в одному мурашнику мурах стільки, скільки людей у великому місті. Це багатоповерховий будинок з безліччю квартир, теплий, затишний, з гарною вентиляцією, комірчинами. спальнями, дитячими кімнатами. Мурахи утримують свої будинки в ідеальній чистоті, добре провітрюється, його охороняють мурахи-солдати. В кожного жителя є свої обов’язки, які виконуються точно і сумлінно: мурахи будують, чистять своє житло, добувають їжу, піклуються про потомство, відкладають їстивні припаси , якими харчуються, сплять вони 3 години.
У природі мурахи відіграють величезну роль, вони знищують шкідливих комах не тільки на поверхні грунту, але і на стовбурах дерев.
«Неповторна індивідуальність Вінграновського невловна і біжуча, як живе срібло. Його поезія – стихія, що в ній цілковито відсутня якась навмисна спрямованість, передбаченість. Постійне переливання настроїв, станів, натхненна гра уяви. Ніколи не вгадати, про що він говоритиме за мить, що зрине дивовижне з глибинних нутрів його душі і який настрій хвилею його огорне й хвилею спаде, щоб поступитися місцем іншому…» – Іван Дзюба.
