Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1921-1923, 1932-1933, а також 1946-1947 роки. Цього року виповнюється 100 років від часу першого масового голоду в Україні. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

27.11.2021 року працівники бібліотеки-філії №2 (вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготували урок-пам’яті “Великий голод – вічний гріх” (до Дня пам’яті жертв Голодоморів і політичних репресій в Україні),  щоб донести правду сучасникам про цю трагедію.

Запрошуємо після зняття карантинних обмежень, ознайомитися з книгами, які висвітлюють події Голодомору і які представлені в вітринному просторі бібліотеки. 

Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.

“Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка” 

Чарлі Чаплін

25 листопада минає 65 років з дня смерті непересічної особистості української культури –  Олександра Довженка. Він – всесвітньовідомий українець, цвіт української нації, перший поет кіно, найвідоміший український кінорежисер і письменник. 

На превеликий жаль добре ім’я Олександра Петровича на сьогодні не так часто звучить. Тож маючи нагоду бодай коротко вшанувати пам’ять великого майстра, у бібліотеці-філії №11 (с.Угорники вул. Просвіти, 4) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулося п’ять хвилин з мистецтвом під назвою “Неосяжний світ Олександра Довженка. Бо й справді його світ був неосяжним.

На самому початку бібліотекар коротенько ознайомив з біографією митця, звертаючи увагу на окремі її, найважливіші і найболючіші моменти. Також було і згадано про цікаві факти із життя великого майстра. Наприклад: про те, як Олександр Петрович мріяв побувати у Голлівуді. Або ж його нездійсненну мрію – зняти фільм «Тарас Бульба». На котрий він мав уже свій сценарій. 

26 листопада в бібліотеці-філії №24 (с. Драгомирчани) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради пройшла година пам’яті і скорботи «Запали свічку пам’яті».

Діти познайомилися з однією із найнепростіших сторінок історії України – Голодомором.

Голод – таке страшне слово. Людина, яка пережила його із жахом чує його. А скільки довелося нашому народові пережити в голодне лихоліття!

Від голоду помирали і дорослі, і діти, промовляючи своє останнє слово в житті – «хліб».

Ми не можемо змінити минуле. Але можемо зробити все, щоб цінувати життя, щоб не здаватися, залишатися собою. І зберігати те, що нам дороге – нашу цілісність, силу, культуру. І як важливо –  пам’ятати.