18-23 лютого 2021 року, в рамках вшанування сьомої річниці розстрілів на Майдані, на абонементі ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася виставка-інсталяція “Небесна сотня ангелами у вирій полетіла”.

20 лютого вся країна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні – наших мужніх співвітчизників, які віддали життя за свободу й незалежність України. Ті дні стали одними з найтрагічніших в історії сучасної України.

«Небесна Сотня» – прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акції протесту (Революції Гідності) у грудні 2013 – лютому 2014 року. Пам’ятний День Героїв Небесної Сотні відзначається 20 лютого.

В рамках виставки користувачі мали змогу переглянули фото  про ті трагічні події, ознайомилися з книжковою викладкою на якій представлені книжки про події Майдану.

Пам’ять Героїв Небесної Сотні та героїв війни на сході вшанували запаленням свічки пам’яті.

Ми повинні пам’ятати й не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

23.02.2021 року центральна бібліотека для дітей (вул. С. Бандери, 8. Т.: 53-25-97) Івано-Франківської Департаменту культури міської ради до Всесвітнього дня мови підготувала читачам гру-вікторину “Мови нашої слова, наче музика жива” та ознайомила з практичними книжками з мови на щодень – різноманітними словниками. 

«Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів – скількома епітетами супроводжується визнання української мови… Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.”
Олесь Гончар

Вікторина «Мови нашої слова, наче музика жива»: 

Український мовознавець Юрій Шевельов писав: «З наукового погляду, не можна говорити, нібито в мові є щось правильне чи неправильне, – бо все, що є в мові, має свої підстави». І справді, можна пояснити, чому в одних регіонах кажуть мешти, а в інших – туфлі, з якої причини по всій Україні кажуть тоже і канєшно замість літературних теж, також, звісно і звичайно.

«Але практичні потреби порозуміння, спілкування й закріплення національної єдності, – говорив Ю. Шевельов, – владно вимагають, щоб норми були і щоб у мові засуджувалося все те, що цим нормам не відповідає». Тож різного роду словники прийдуть на допомогу всім, хто хоче розмовляти правильною українською мовою. М. Рильський писав ще у 1958 році про цінність словників: «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля…”.
Мовознавець Святослав Караванський вважав, що «першим поверхом» української культури є затвердження справді українського правопису, видання десятки словників: правописних, синонімічних, орфоепічних, термінологічних, перекладних.

Пропонуємо вам ознайомитися з новими виданнями різного роду словників. Нехай нові слова збагачують вас!

Козацька абетка
Будь-яка мова починається з абетки.  Крім української абетки, нащадкам славного запорізького козацтва варто знати, ще й абетку козацьку.
На 80-ти сторінках «Козацької абетки» – найголовніші події та герої з історії козацької доби. Подані сюжети у вигляді невеликих статей в алфавітному порядку. Це той обов’язковий мінімум, який повинен знати кожен українець. Тому книжка може стати хорошим подарунком юним патріотам.

Татаренко Ірина “Абетка України”
«Абетка України» покликана не тільки допомогти читачеві познайомитися з українською абеткою та вивчити її, а й поглибити знання про українську культуру, її звичаї та історію, дізнатися про важливі та символічні для кожного українця поняття та речі.
Книжка є ще й довідником, у якому розповідається про найбільші міста України, популярні туристичні центри, географічні локації, визначні історичні постаті, українські національні страви, народні музичні інструменти та багато іншого. Зокрема, в передмові до видання зазначено: «У книжці «Абетка України» зібраний своєрідний культурний  мінімум для ознайомлення з національним надбанням українців».
Статті розміщені в алфавітному порядку. На одну букву може бути як одна, так і декілька невеликих за обсягом статей.
Книжка може зацікавити широке коло читачів. Вона буде цікава батькам та їх дітям.

Ілюстрований фразеологічний словник для дітей
Ще одна книжечка для молодого покоління українців, яка допоможе осягнути багатство рідної мови, а конкретніше – дізнатися смисл багатьох крилатих висловів і навчитися активно вживати їх щодня, – це “Ілюстрований фразеологічний словник для дітей”.
Яскраві “мультяшні” ілюстрації з гумором унаочнюють дивні словосполучення, які раз у раз дослівно повторюють дорослі. Картинки супроводжуються статтями, які розтлумачують фразеологізми, знайомлять з їх походженням і дають зрозуміти, у якій ситуації варто вживати той чи інший сталий вислів.

“Тлумачний словник української мови. 20000 слів і словосполучень”
Якщо Вам здається, що при наявності Інтернету можна з легкістю прожити без пилозбірників – грубезних словників-довідників, то ви – наш клієнт.
На захист книжкових словників скажемо, що, по-перше, надруковане на папері запам’ятовується краще, по-друге, вся інформація під рукою тут і зараз – і не треба електрики та вай-фаю. І, по-третє, тут тобі і наголоси, і всі нові зміни згідно з чинним правописом.
Поставте на поличку “Тлумачний словник української мови. 20000 слів і словосполучень”. І частіше у нього заглядайте! Ще корисно!

Святослав Караванський “Практичний словник синонімів української мови”
«Практичний словник синонімів української мови” Святослава Караванського – гуру мовознавства, якому на долю випав, як членові ОУН, 31 рік концтаборів, у яких він не переставав працювати на лексикографічній ниві.
Цей словник виручить у підшукуванні слів з однаковим чи приблизно однаковим значенням і, звісно, значно збагатить ваш лексичний запас.

Галина Лозко “Рідні імена”
У книжці Галини Лозко “Рідні імена” зібрано близько 4000 слов’янських історичних та міфологічних імен, що становили іменослов (словник імен) наших пращурів. Матеріал, вміщений у книжці, є свідченням української ідентичності та самобутності. Авторка своєю працею доводить, що “до прийняття світових релігій слов’яни вже мали багатющий запас власних, рідних і зрозумілих усім імен – не запозичених і не нав’язаних силоміць чужоземцями”.
Щодо непрямого використання цієї книги: книжка може стати у пригоді молодим батькам, які шукають імена новонародженим. Якщо ж Звіздан та Жарко – надто епатажно для малечі, то завжди можна підібрати щось екзотичне для ваших домашніх улюбленців:)

Сучасний український правопис
Говорячи про рідну мову, ми не можемо забувати про Його Величність Правопис. Як би хто не писав у книжках, журналах і в Інтернеті й як би не говорив по радіо й телебаченню, маємо дотримуватися затверджених норм. Тож запасіться примірником “Сучасного українського правопису”, де знайдете основні відомості з фонетики, графіки та граматики сучасної української мови, а також головні правила орфографії, синтаксису і пунктуації згідно з останніми змінами й доповненнями українського правопису.

Тарас Береза. Слова, що нас збагачують
«Слова, що нас збагачують» – словник вишуканої української мови, покликаний відновити призабуті, а почасти несправедливо «викоренені» з народної свідомості, слова у нашій мові. Автор звертається до творчості майстрів художнього пера та літературного перекладу, щоб читач наснажився різнобарв’ям словотвору рідної мови, її синонімічною розлогістю та величчю. Подані словникові одиниці, безумовно, збагатять словниковий запас кожного користувача та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше. Словник є продовженням торішньої праці «Гарна мова – одним словом», виданої в рамках спільного лексикографічного проекту «Авторської кухні словників» та видавництва «Апріорі».
У словнику зібрані призабуті та вилучені численними актами і наказами слова, які донедавна вважалися “націоналістичним”, а ще раніше – навіть “петлюрівським” чи “бандерівським” набутком української мови. Кожне з них взяте з творчості того чи іншого відомого письменника чи перекладача, тож у вишуканості чи доречності зібраних слів сумніватися годі.
До прикладу, слова від “баляндрасів” (пусті, веселі розповіді) до “шалапута” (легковажна людина) і “шапкувати”(знімати шапку, вітаючи когось) та від “моріжку” (густа трава) до “бевзя” (холопа) та “шаленця” (безумця) тощо.

Відповідальна: Томілова Л.І.