14.01.2021 р. працівники бібліотеки-філії №14 (вул. Довженка,12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради підготувала слайд-презентацію “Вікіпедії – 20 років”.
Вікіпе́дія (англ.Wikipedia, загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація«Фонд Вікімедіа». Вікіпедія містить великий обсяг інформації про все. Назва утворена від слів «вікі» (технології для створення сайтів) та «енциклопедія».Вікіпедія — енциклопедія, написана спільно її читачами. Принцип Вікі означає, що будь-хто може створити допис та редагувати будь-яку статтю просто зараз, досить натиснути кнопку “ редагувати”, яка є вгорі кожної статті Вікіпедії.
Засновниками Вікіпедії є Ларрі Сенгер та Джиммі Вейлз. Офіційне відкриття відбулося 15 січня 2001 року. Сучасний логотип Вікіпедії є складена з пазлів куля сірого кольору. На кожному з пазлів міститься зображення символів різних систем письма. Під кулею розміщено гасло проєкту — Вільна енциклопедія
Працівники відділу краєзнавства ЦМБ (вул. Г. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради вітають своїх користувачів з Різдвом Христовим та Старим Новим Роком! А в ці святкові зимові дні, 14.01.2021 р. пропонують переглянути відео-презентацію “Знайомтесь: Новинки!”, яка включає два розділи: “Книги з історії рідного краю” та “Художня література.”
Бібліотекарі інформують про нові надходження до відділу краєзнавства і заохочують книголюбів після закінчення карантину прийти до нас і віднайти цікаву книгу до свого вподобання .
Будемо раді бачити своїх активних читачів, а також нас особливо потішить візит нових користувачів до бібліотеки.
Матеріал підготували працівники відділу краєзнавства ЦБ.
Бібліотека-філія №26 (с. Камінне) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготувала для віртуальних користувачів відеоекскурс “Сторінки життя Степана Бандери”.
Для українців різдвяні коляди – це лише частина дуже розмаїтого зимовообрядового репертуару із загальною назвою колядки і щедрівки. Українська традиція колядування має прадавнє коріння. Первісно колядки і щедрівки супроводжували дохристиянський обряд відзначення «повороту Сонця на весну», силою слова та музики мали прикликати щедрий врожай у новому році, сприяти добробуту господаря, звеличити його родину. Ці магічно-величальні смисли досі переважають у побажальних формулах віншівок, колядкових приспівів (наприклад, «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!»).
Мелодії коляд – це поєднання побутового західноєвропейського танцювального мелосу з типово кантовими та народнопісенними музичними рисами. На становлення колядного жанру активно впливала і європейська інструментальна музика, зокрема гра на лютні, розповсюджена в міському побуті у XVII столітті також на західноукраїнських землях.
Бібліотека-філія №26 (с. Камінне) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пропонує до перегляду відео музичного дарунку – колядки “Нова радість стала!” від Каміннецького соловейка Вероніки Якубів!
Нехай Ісус береже Вас та Ваші родини! Нехай у Новому році збуваються мрії, а світло надії не згасає!
День українського політв’язня відзначають з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали не випадково. Адже трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий «генеральний погром», розпочалася масова хвиля арештів представників шістдесятництва. Такий “генеральний погром” зачепив багатьох дисидентів України. Це була спецоперація “Блок”, розпочата КГБ ще із середини літа 1971 року, з метою нейтралізації української еліти, придушення демократичного руху та припинення розповсюдження самвидаву. Кремль дуже боявся свідомих українців і використовував свої звичні, напрацьовані десятиліттями методи, аби зупинити антисовєцьке “свавілля”. Цей день також називають “арештована коляда”, або різдвяні чи січневі погроми.
Це були масові затримання та арешти українських дисидентів, які боролись за свободу слова, свободу друку, свободу сумління, зрештою, за незалежність України. А своєю творчістю та діяльністю доводили, що ідеологія радянської людини – це міф. Тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець… Було проведено сотні арештів та обшуків, тисячі людей тероризували допитами як свідків, багато з них втратили роботу чи були “викинуті” з університетів, їм закривали будь-які можливості для службового зростання, в тому числі друку чи видання робіт.
В сучасній історії України 12 січня має новий контекст. Через майже півстоліття після тих трагічних подій ми бачимо, як дуже подібний за своєю сутністю російський режим окупував український Крим і розв’язав криваву війну на сході України. Але українська нація, яка виросла з тих паростків громадянського суспільства, змогла дати відсіч агресору. Проте на окупованих територіях розгорнувся терор проти українців і кримських татар.У сталінському стилі відбуваються викрадення, затримання, арешти, обшуки і катування затриманих, яким інкримінують вигадані злочини. Режим Володимира Путіна, особливо в окупованому Криму, перевершив навіть радянський тоталітаризм доби «застою». Старі радянські методи набули нової сили: створення атмосфери страху, безсилля і безнадії, терор проти інакодумців, воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, презирство до людської гідності, підміна непорушних цінностей доктриною «русского мира», тотальна пропаганда. Ось коротка характеристика політики Росії в окупованому Криму.
12 січня 2021 року працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели для on line користувачів годину спомину і шани “Життя, окрилене національною ідеєю”. Провідний бібліотекар читального залу Світлана Балабан підготувала однойменну презентацію, яку і пропонуємо для ознайомлення всім , кого цікавить дана тема.
Пропонуємо нашим користувачам переглянути документальний фільм про ті трагічні події “Українські політв’язні: день у таборі.” (документальний цикл “Історична правда”, журналіст Вахтанг Кіпіані). Мирослав Маринович, відомий український правозахисник, політв’язень 70-х розповідає, як у тяжких табірних умовах не зламатися і залишитися людиною.
Також в фондах нашої бібліотеки є багато книг та публікацій в періодичних виданнях, що висвітлюють проблему політичної свободи та життя і діяльність тих, хто її відстоює.
Відповідальна за підготовку заходу бібліотекар читального залу Світлана Балабан.
