Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного тоталітаризмом у 1932 – 1933 роках, пам’яті тисяч українських сіл і хуторів, які щезли з лику землі після найбільшої з трагедій ХХ століття присвячується скорботна поетична свіча пам’яті “Пам’ять людська не забуде повік голодом заморених…”, підготовлена та проведена 27.11.2020 року працівниками, користувачами та прихильниками абонементу ЦБ (вул. Короля Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради.
Учасники заходу: Олександр Букатюк, Роман Бойчук, Богдан Кирста – ( м. Івано-Франківськ), Юрій Ліщук (м. Тернопіль). Скорботну поетичну свічу пам’яті доповнили книжкова виставка “Страхітлива хроніка трагічної долі”, представлена книгами із фондів бібліотеки та фотовітрина “Свічадом пам’яті народної стоїть в скорботі Мати Україна”.
Відповідальна за підготовку та проведення заходу завідувачка відділом обслуговування – Кирста О.М.
Голод…
Це страшне слово повертає нас у далекі 1932–1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Працівники бібліотеки-філії №2 (Карпатська, 14) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували відео-презентацію “Українська Голгофа” (до Дня пам’яті жертв Голодомору), щоб донести правду сучасникам про цю трагедію.
Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, аби їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Схилимо голови і запалимо свічку пам’яті у суботу, 28 листопада, за тими українцями, які загинули голодною смертю, стали жертвами репресій тоталітарного режиму. Збережімо мир та суспільну злагоду в соборній незалежній Україні! Хай спочивають з миром загиблі… Запрошуємо також переглянути відео-презентацію, приурочену до цих трагічних подій.
Пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Найстрашнішою сторінкою історії нашого народу є голодомор 1932 – 1933 років. День пам’яті жертв голодомору відзначається в Україні щорічно в четверту суботу листопада. Цього року ця сумна дата припадає на 28 листопада. Вшановуючи пам’ять невинним жертвам голодомору, 27.11.2020 року, в бібліотеці-філії №8 (вул. о. Блавацького, 1) Івана-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, бібліотекар підготувала для користувачів бібліотеки погляд в історію “Чорні жорна історії”.
Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам’ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ. Також бібліотекар оформила ілюстративну книжкову виставку «Негасима рана України», де представлені документальні книги та спогади свідків тих подій, художньо-документальні книги відомих українських письменників: В. Барки «Жовтий князь», У. Самчук «Марія», а також підготувала відеоролик, де учениця 9-го класу, Бабій Анастасія, читає вірш А. Листопад «Біла молитва братика».
Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932-1933 років. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації та національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.
27.11.2020 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, до Дня пам’яті жертв голодоморів, відбулася хвилина пам’яті “Біль серця…Біль душі”. Для читачів бібліотекарі організували виставку-пам’ять “Терновий вінець народу” та презентацію. На виставці зібрано документи, матеріали, наукові дослідження. В них розповідається історії окремих людей, родин, сіл, причини й наслідки голодомору 1932-1933 років:
Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор/ Роберт Конквест. — К.: Либідь, 1993. — 384 с.: іл.
Моєї пам’яті печаль: до 75-х роковин Голодомору в Україні. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2008. — 284 с.: іл.
Український хліб на експорт: 1932-1933. — К.: Сергійчук М.І., 2006. — 432 с.
Користувачі бібліотеки мали змогу ознайомитися з художніми творами про голодомор:
Барка В. Жовтий князь: роман / Василь Барка .—вид.2-е .—К.: Національний книжковий проєкт, 2011.—256 с.—(Україна крізь віки).
Доляк Н. Чорна дошка/ Наталка Доляк. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. — 368 с.
Зернятко надії: художні твори для дітей[Текст]/ упоряд. Людмила Юрченко.—Л.: Свічадо, 2011.—78 с.
Самчук У. Марія: роман/ У. Самчук. — К.:Український письменник, 2007. — 191 с.
Талан С. Розколоте небо: роман/ С. Талан. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. —- 352 с.
Щороку, в четверту суботу листопада, о 16.00 пам’ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконні. У великих містах на головних майданах теж запалюють свічки. Запровадити традицію запалювати свічку запропонував американський і український історик, дослідник Голодомору в Україні, Джеймс Мейс у 2003 році. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1932-33 роках.
Прийшов час говорити після десятиліть мовчання. В пам’ять про тих, хто загинув від голодоморів 1921-1922, 1932-33 та 1946-1947 років та жертв тоталітарного режиму в бібліотеці-філії №12 (с. Микитинці, вул. Грицишина, 10) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був підготовлений і проведений захід “Вогонь скорботи в серці на віки”. Багатостраждальна історія нашого народу. Страшно навіть через роки пам’яті, ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі українського краю. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти, ні у нашій, ні у світовій історії. Найжахливішим у трагедії голоду було те, що для нього не було об’єктивних причин. Досі не віриться, щоб тут раптово зник хліб. І це в урожайний 1932 рік. Вимирали роди і села. 1933 рік. Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн. Така трагедія дає змогу осмислити власне минуле, зрозуміти його, для того, щоб творити щасливе майбутнє.
Україна велика, гарна, добра та… любляча. То ж постараймося, аби історія не повторювалась, адже мільйони українців не даремно покинули цю стражденну землю, на якій тепер ми, сучасні українці, будуємо незалежну державу.
