Вже не поставить ворог на коліна
Народ, який від гноблення звільнивсь.
Коли ти вже воскресла, Україно,
То вознесися духом, вознесись!
Роман Юзва

До 23 листопада – Дня пам’яті жертв Голодоморів 1932-1933рр. та 1946-1947 рр. і політичних репресій, впродовж 23-24 листопада у бібліотеці-філії №17 (с. Березівка, вул. Шевченка, 30) облаштована виставка-інтерпретація “Ціна хлібної скоринки” .Цією виставкою бібліотека хоче нагадати всім про часи нищення українців голодом та політ репресіями. Запалена свіча споконвіків у нашого українського  народу символізувала пам’ять про душі померлих. Тому в цей день свіча пам’яті присутня й серед книг.

Виставка пропонує до уваги читачів книги, які розкажуть більше і про голодомор, і про політичні репресії:

Степан Геник «Червоний колір гріха» (Епоха сталінського терору).
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян, як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.  Книга стане в пригоді всім, хто цікавиться минулим і сучасним України, кого хвилює її будучність. 

Книга Скорботи, Пам’яті і Шани України.
Голод на Прикарпатті (1946-1947): Івано-Франківська область.
Голод цих років був викликаний різними факторами. В першу чергу, свою роль відіграла спланована акція сталінської влади з вилучення лишків зерна в селян для надання допомоги «братнім народам» із соціалістичного табору та відбудови промисловості, відновлення військовопромислового комплексу. Звісно, що на початок голоду вплинула Друга світова війна, яка принесла руйнування всіх ланок господарства України. Розорене сільське господарство остаточно підірвала сильна посуха, особливо постраждали південні області. Післявоєнні хлібозаготівельні плани для України були нереальними, однак партійна верхівка викачувала хліб з села адміністративно-командними методами. В результаті, коли плани виконали лише на 62,4%, влада вдалася до репресій.

Залишившись без зерна, населення почало голодувати. У той час, коли за кордон ешелонами вивозився хліб (лише до країн Східної Європи та Франції було вивезено 1,7 млн. тонн для підтримки тих урядів, що там установилися), в Україні розпочався голод, жертвами якого став майже 1 млн. душ. Зерна, зібраного в Україні в 1946 і в 1947рр., вистачило б для забезпечення хлібом усього населення. На виконання держпоставок 1947р. його було здано 436 млн 431 тис. пудів, на 206 млн 426 тис. пудів більше, ніж в 1946 р. Це свідчить про те, що післявоєнний людомор в Україні, як і голодомор 1932-1933 рр., був рукотворним.

І поліг наш народ, наче скошене жито… Пам’ять і те, що маємо сьогодні… залишились…

Щорічно, у четверту суботу листопада українці вшановують пам’ять жертв голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Цей день був запроваджений згідно з указом Президента України № 1310/98 від 26 листопада 1998 року. У 2006 році Верховна Рада визнала Голодомор 1932-33 років – геноцидом українського народу.

До Дня пам’яті жертв голодоморів, з метою гідного вшанування закатованих українців та донесення до широкої аудиторії об’єктивної інформації про трагічні події української історії, 24.11.2020 року, бібліотекарі бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели хвилину-реквієм “Стоїть в скорботі Мати-Україна”.

В програмі заходу:
– відеоролик «Стоїть в скорботі Мати-Україна»;
– відеопрезентація книжкової виставки: “То був страшний, навмисний голод”;
– свіча пам’яті “Нехай не згасне свічка”.

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року всеодно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією.

Відповідальна за захід – Іванишин А.-Б.М.