9 листопада, в день вшанування пам’яті Нестора Літописця, Україна відзначає велике духовне свято – День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях рідного слова і його творців.

І щорічно відзначаючи це свято ми гуртуємося задля відродження духовності, формування громадянського світогляду. Адже для нас рідна мова – це не тільки  дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену поколіннями. Це наша гордість, бо все, що  створено нею, увійшло у скарбницю загальнолюдської культури. Тож любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця.

10.11.2020 року працівники бібліотеки – філії №7 (вул. Дністровська 22) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської підготували для онлайн користувачів мовознавчий навігатор “У пошуках мовних скарбів”. Цьому допоможе книжкова виставка “Краса і багатство української мови”.

     .

Єдиний скарб у тебе –рідна мова .

Заклятий для суспільного хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

П.Куліш.

10 листопада у бібліотеці – філії №10 (с. Вовчинець, вул. Вовчинецька, 35) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської  міської ради розгорнуто експрес-виставку “Із мови починається людина”, присвячену Дню української писемності та мови.

Це свято було встановлено указом президента України 6 листопада в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора-послідовника творців  слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають,що саме з преподобного Нестора –літописця і починається писемна українська мова.

Мова-це духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування це те живе в наших серцях. Українська мова-багата, ніжна й ласкава, мудра доброзичлива, глибокодушна,  чиста, правдива. Багатство української мови виявляється  в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання передати враження про побачене, почуте, прочитане.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу-це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум ,досвід. Тож шануймо свою рідну мову ,не цураймося її.

Відповідальна за проведення Мигович У.В.

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
Т. Шевченко

Кожного року, 9 листопада, відзначається свято розвитку державної мови та нашої культури. Його було засновано у 1997 згідно указу президента. Цього дня усі пишуть диктант єдності, а також проводиться конкурс ім Петра Яцика.

З офіційних сторінок історії знаємо, що саме Нестор Літописець став першим, хто почав вести письмово записи про наше минуле. Цим і увійшов в історію не лише як літописець, але й як річище всесвітньої історії. Але тут слід згадати ще одну важливу для нашої мови річ. А саме – діяльність Кирила і Методія. Ці два великих слов’янських світила дали нашим далеким пращурам окремий, ні з чим не пов’язаний алфавіт. Саме це і стало поштовхом до розвитку нашої мови. І хоча сама місія цих двох великих людей сьогодні мало згадується – однак, саме вона поклала початок нашій окремішності на відміну від інших народів, котрі були змушені довгий час користуватися не зрозумілою для них латиною.

“Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості.”
В. Сухомлинський

Щорічно, 9 листопада, в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента. В ньому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Мова й писемність є факторами, що утворюють культуру. Якщо у людей відібрати право або можливість говорити рідною мовою, то це буде найважчим ударом по їхній рідній культурі. Якщо в людини відібрати книги рідною мовою, то вона втратить найважливіші скарби своєї культури. Дейл Карнегі писав, що про людину судять з чотирьох речей: як вона виглядає, що вона робить, як і що вона говорить. Наша рідна українська мова багата і милозвучна. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура. Наша мова належить до високорозвинених мов світу. Вона виплекана колоссям, землею, виспівана птахами, звеличена письменниками.

З нагоди цього свята, працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 10.11.2020 року, підготували інформаційну викладку “Люблю я мову українську за ніжність слова і красу”. На якій представлені книги, які висвітлюють українську мову, як єдину державну мову України, формують розуміння мови як духовної основи українців, виховують святе почуття любові до духовного оберега народу – рідної мови.