В останній день осені, 30 листопада, у приміщенні кімнати-музею Івана Франка (краєзнавчий відділ МЦБС) відбулося чергове засідання клубу краєзнавців ім. І. Франка, який діє при музеї. Тема засідання – “Українська національна ідея в контексті сучасної української культури”.
Ідея саме такої теми належить одному з членів клубу, доценту кафедри суспільних дисциплін ІФНТУНГ Макаровському Івану Петровичу. Власне, саме він і виступив основним доповідачем на засіданні, адже вже не перший рік цікавиться цією темою і має цікаві і вагомі напрацювання в цій царині. Якою є українська національна ідея? Які її складові? В якому напрямку нам треба працювати, щоб у кожному українцеві на високому рівні розвинулось самоусвідомлення і самовизначення себе як українця?
На ці та інші питання намагалися дати відповіді учасники зустрічі. Розмова вдалася змістовною і напрочуд емоційною, адже ця тема на часі і зачіпає сьогодні кожного.
Організувала і провела засідання завідувач музею та керівник клубу краєзнавців Г. Паркулаб.
30 листопада 2019 року учасники клубу «Люди золотого віку», що діє при читальному залі центральної бібліотеки МЦБС Департаменту культури міської ради плели вервиці для воїнів…
Історія молитви на вервиці розпочалася ще з Майдану, тоді жінки роздавали білі вервиці, які по офірували італійці. Коли вервиць не вистачило, Волонтер Людмила Салига запропонувала в’язати їх самостійно. Вона започаткувала і продовжує цю дуже потрібну справу, яка зацікавила і людей золотого віку. Вони плели свої перші вервички з особливим, піднесеним настроєм, вкладали в роботу свою любов.. І допомагали їм у цьому волонтери Зінаїда Федорук і Віра Лісконог, які завітали в нашу бібліотеку, щоб провести такий унікальний майстер-клас.
29 листопада 2019 року в читальний зал ЦБ (вул. П. Орлика, 5), Департаменту культури міської ради завітали гості, близькі друзі альпініста – рятувальника Івана Кухара. Вони переглянули виставку його фоторобіт і насолодились неймовірними, захоплюючими історіями, про які свідчать його світлини зроблені в різних куточках світу, де він побував і якими щиро ділиться з нами…
Вона розпочинала свій творчий шлях, як авторка журнальних оповідань і сама називала їх “ефемерними”, а її перший роман писався для дівчат-підлітків, однак полонив серце значно ширшої авдиторії, ставши світовою літературною класикою. Пером та уявою цієї жінки було створено найромантичніших книжкових героїнь, які вчили і вчать нас мріяти, любити і йти до мети. Легендарна письменниця Канади, зірка острова Принца Едварда, офіцер ордена Британської Імперії, дружина, мати, чарівна оповідачка, можливо, надто вразлива і чуйна для цього світу, але абсолютно необхідна йому. У літературному календарі 30 листопада відзначаємо 145-річчя від дня народження Лусі Мод Монтґомері.
28 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено бібліоглобус “Світ належить тим, хто йому радіє”.
Бібліотекар розповіла про канадську письменницю з Острова Принца Едварда Лусі Мод Монтгомері. Користувачі дізналися, що друзі звали її просто Мод. Батьки походили із двох старовинних шотландських родин, що емігрували в Канаду у другій половині 18-го століття і мали неабиякий вплив на розбудову острова Принца Едварда. Дівчинці не було і двох років, коли її мати померла від туберкульозу. Після смерті матері Лусі Мод Монтгомері проживала з дідусем та бабусею в містечку Кевендіш (англ. Cavendish).
Найбільшу, нескінченну радість дівчинці дарувала природа. Повсюдна і цілорічна краса острова Принца Едварда ставала не лише рятівною у моменти самотності й відчаю юної Мод, але й надихала її на створення історій. Світ довкола вигравав барвами і чудесами, дерева перетворювалися на казкових персонажів, гаї, ставки та узбережжя — на чарівні місцини, оповиті містичними шотландськими оповідками і романтичними книжковими сюжетами. Магія світу природи міцно перепліталася з історіями островитян — часом простими й кумедними, часом трагічними. Закінчивши народну школу, вчилася в Коледжі Принца Вельського (англ. Prince of Wales College) у Шарлоттауні, а відтак в Університеті Далхаузі (англ. Dalhousie University) в Галіфаксі, Нова Шотландія. Після закінчення університету працювала вчителькою, займалася журналістикою. У 1908 році публікувала свою першу і найвідомішу книжку «Енн із Зелених Дахів» (англ. Anne of Green Gables) — роман про пригоди дівчинки Енн Ширлі (англ. Anne Shirley), яка залишилася без батьків і яку згодом удочерила селянська родина, що мешкала на хуторі «Зелені Дахи». Доля дівчинки Енн багато в чому збігається із долею самої Монтгомері. Але на відміну від Енн Ширлі, яка відвідувала школу у дуже скромному вбранні й лише мріяла про сукні з пишними рукавами, майбутня письменниця зростала в домі дідуся й бабусі і заможна родина могла забезпечити її всім необхідним, проте та нерідко почувалася сиротою.
Бібліотекарка рекомендувала читачам бібліотеки кращі твори письменниці. Це серія з 8-ми книг про дівчинку Енн Ширлі, найвідоміша з яких – “Енн з Зелених Дахів”, трилогія ”Емілі з Місячного Серпа” – про обдаровану письменницьким талантом Емілі Стар, “Патриція зі Срібного Гаю” – про віддану рідній оселі Патрицію Гардинер, а також “Джейн з Пагорба Ліхтарів” та “Блакитний замок”. Ці дівчачі історії можуть читати не тільки діти , а й дорослі.
28 листопада в бібліотеці-філії №1 по роботі з дітьми (вул. Мазепи,11А) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради з учнями 4А класу ЗОШ №4 було проведено засідання природничого клубу “Паросток” скарбничка цікавих знань “Це слово співуче – криниця, дзвінкої води холодок”.
З космосу Земля здається блакитною – так багато на ній води. Більша частина поверхні Землі вкрита водою. Вода є всюди. Вода є в джерелах і струмках, річках і озерах, морях і океанах, під землею та високо в хмарах.
Вода за давньоукраїнськими віруваннями, найвеличніший дар неба Матері-Землі, бо вода оживляє її та робить плодючою.
Школярі уважно слухали розповідь бібліотекаря про цілющі властивості води. Працівники бібліотеки були приємно здивовані знаннями дітей про воду – учні знають, що Водохресна вода має найбільшу силу. Засідання природничого клубу пройшло у формі діалогу. Кожна дитина мала змогу поділитися своїми знаннями про воду. Школярі знають, що вода має здатність вбирати інформацію. До води потрібно відноситися з повагою, не можна біля криниці, чи просто біля води сваритися, вживати погані слова. Вода вбирає і запам’ятовує, як позитивну, так і негативну інформацію. Чистотою своїх думок людина здатна поліпшити власне здоров’я і очистити навколишній світ. Наші предки ще багато років тому знали про ці властивості води. Народна медицина стверджує, що перенесення “енергії життя” в живому організмі здійснюється за допомогою води. Знання наших предків про цілющі властивості води на багато тисячоліть випередили останні наукові дослідження вчених.
Діти активно відповідали на питання вікторини “Водиця – усьому цариця”.
З цікавістю діти переглянули підводний світ морів та океанів з допомогою окулярів віртуальної реальності.
В кінці засідання природничого клубу “Паросток” учні переглянули літературу біля тематичної полички “Вода – джерело життя на Землі”.
Відповідальні за проведення Гашевський Т.Д., Яковойко Н.Я.
29 листопада 2019 року в читальний зал ЦБ (вул. П. Орлика, 5), Департаменту культури міської ради завітали гості, близькі друзі альпініста – рятувальника Івана Кухара. Вони переглянули виставку його фоторобіт і насолодились неймовірними, захоплюючими історіями, про які свідчать його світлини зроблені в різних куточках світу, де він побував і якими щиро ділиться з нами…
