“Я гимн заспіваю Народові лунко,
Хай чує про славу Героя весь світ!
Снагою напій мою душу, Віщунко,
Хай в кожному слові гримить динаміт!”
(М. Боєслав “Гимн народові – Героєві”)

14 жовтня – значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян України. В цей день ми святкуємо:

• Свято Покрови Пресвятої Богородиці;
• День Українського Козацтва;
• Річницю створення УПА (1942 р.);
• День Захисника України.

Відзначаючи такі величні свята нашого народу, працівники краєзнавчого відділу ЦБ та AБІС (відділ інформаційно-аналітичного забезпечення) ЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, 9 жовтня  провели історичну годину “Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра” в таборі “Лімниця”.

Завідувач краєзнавчого відділу Паркулаб Г. ознайомила відпочиваючих людей “золотого віку” з кожним святом зокрема. Розповіла про реальні історії, які лягли в основу фільму “Жива” та повстанської пісні “Ой там три браття з Прикарпаття…”; презентувала творчість сучасних українських письменників, які описують героїчну сторінку бійців УПА (Н. Фіалко “Дві обручки”, А. Кокотюха “Червоний”, Р. Іваничук “Вогнені стовпи”) пригадала всім й події Революції Гідності та АТО /ООС.

Бібліотекар І-ї категорії відділу АБІС Ляхович М. підготувала присутнім світлини козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці та ікону Покрови , трейлер на фільм “Жива”, світлини трьох братів, які оспівані у пісні, а також відео: “Небесна Сотня поіменно. Пам’яті Героїв”,  “Нас нікому не зламати ми Українці. Майдан 2013 р.”. На завершення присутні помолились за душі Героїв України, а також заспівали Державний Гімн. Захід відбувся за сприянням міського голови Руслана Марцінківа та директора Департаменту культури Надії Загурської.

  Матеріал підготували Паркулаб Г. та Ляхович М.

9 жовтня 2019 року учасники клубу «Люди золотого віку», що діє при читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради взяли участь у вечорі-посвяті пам’яті Нестора Чира. Своєрідним відкриттям стало для них знайомство з поетом Надвірнянщини, який попри важкі життєві обставини і фізичні проблеми пройшов свій життєвий шлях з гордо піднятою головою. Вшанувати пам’ять поета і громадського діяча, депутата Івано-Франківської обласної ради чотирьох скликань прийшли  друзі, письменники, родина. Багато щирих, теплих слів вдячності у цей вечір пролунало в залі НД Просвіти. Міський голова Руслан Марцінків подарував квіти дружині Нестора Івановича і поділився спогадами з присутніми. Особлива вдячність членкині Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України Ганні Дорошенко, яка ініціювала і провела це духовне дійство приурочене до 5-ї річниці смерті поета.

Мої пісні – над рікою часу калиновий міст.

Я – закоханий в життя прочанин.

Б.-І. Антонич

8 жовтня 2019 року о 17:00 працівники абонементу МЦБС (вул. Короля Данила, 16) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, відзначаючи 110-ту річницю від дня народження українського прозаїка, поета, перекладача,  літературознавця Богдана-Ігоря Антонича,  провели поетичний калейдоскоп “Поет, що любив життя”. 

Так, як в калейдоскопі перемішують кольорові узори, так в даному заході переплелися  і поєдналися різні форми бібліотечної роботи:

• презентація постаті Богдана-Ігоря Антонича  «Дітвак із сонцем у кишені»;
• поетичні читання;
• буклет-памятка користувачу “Поет весняного похмілля”;
• книжкова виставка “З вітром століть приходимо до поета”

Головна мета заходу – популяризація української літератури, а також бажання нагадати про талановитого українського письменника, який пішов із життя у 28 років.

Презентуючи постать фантастично сонячного  письменника користувачам, бібліотекар підкреслила, що Богдан-Ігор Антонич —  це не лише ключова фігура українського модернізму, блискучий інтелектуал, талановитий прозаїк і драматург, це – символ літературного андерґраунду 1960-1970-х, співець зеленої природи та автор урбаністичних віршів, і врешті – постать, яка справила значний вплив на сучасну українську поетику. Його філософська лірика містить релігійні, космічні мотиви, разом із тим у ній – відгомін лемківського фольклору і поганської символіки.

Учасники заходу дізнались про дещо нові факти з побуту чи особистого життя поета: як стригся, усміхався, танцював на весіллі, де любив пити чай і чим займалась його дівчина. Бібліотекар також розповіла про те, як він був маленьким, на що дивився, чим займався, як виховувався і що було для нього важливим. Про те, що він любив рослини і співав пісні, малював і грав на скрипці. У яких селах та містах він жив і про які села та міста писав. Як одягався і як складав свої вірші. А також про його дивовижне вміння — навіть подорослішавши, залишатися дитиною, «дітваком із сонцем у кишені». Антонич став для нас ближчим і реальнішим.