Відень – одна із романтичних столиць країн Європи. Його тихі вулички, вишукані площі, квітучі парки та затишні кав’ярні не можуть залишити нікого байдужим. Старовинна  столиця Австрії завдяки своїй неповторній архітектурі, великій кількості музеїв та галерей, всесвітньо відомій опері по праву вважається культурним центром Європи і одним з найбільших історично-культурних осередків українців. 

26 вересня протягом дня у бібліотеці-філії №5 (вул. Галицька, 100) МЦБС Департаменту культури Івано – Франківської міської ради відбувся заочний прес-тур “Відень: осередками історично-культурної спадщини України” з нагоди Всесвітнього дня туризму та Року культури України в Австрії.

Що є українського у Відні? Всім відома історична подія: оборона Відня від татар українськими козаками (1683 р.).  За інтернет-даними українська діаспора у Відні сягає 5 тисяч осіб. Післявоєнні роки створено Австро-українське товариство, Товариство української молоді (ТУМ), Українське греко-католицьке братство ім. Св. Варвари.

 Духовним центром для українців в Австрії є це́рква свято́ї Великому́чениці Варва́ри. Один з найстаріших храмів для українських вірян за кордоном, який у жовтні 1775 року імператриця Марія-Терезія передала українським  греко-католикам і подарувала старовинне Святе Письмо. Визначним є те, що в церкві зберігаються ризи українського священномученика Йосафата Кунцевича (до 1945 р. були його мощі).

Читачі переглянули відео  із You тube про церкву Св. Варвари та Український бал у Відні організований ТУМ для популяризації української культури в Європі.

Для  відвідувачів бібліотеки підготовлена виставка літератури “Відень – місто з відкритим серцем для українців”. Найбільше користувачів зацікавила стаття Д. Кушнарьова “Побратими в Європі” (Міжнародний туризм.–2015.–№5.–С.78-83). В ній мовиться  про Віденські пам’ятні місця українських знаменитостей: науковця-письменника, журналіста віденської преси Івана Франка, доцента Віденського університету Івана Пулюя, рятівника Відня та автора “віденської кави” Юрія Кульчицького. Книга В. Леника ”Українці на чужині або репортажі з далеких доріг” (Червона Калина, 1994) вражає описами злободенного становища українців, які після перебування в концтаборах Австрії не повернулися в Україну. А також статті із газети “Репортер” та інтернет проекту “Сторінка at ”. 

Захід підготували і провели: Козак-Дидич М.В., Українець С., Тріщук Є.