14 березня 2019 р. в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) відбулася зустріч з поетесою, науковцем, педагогом зі Львова Наталією Калиновською, яку організували провідні методисти МЦБС.

Наталія Калиновська плідно працює на викладацькій ниві — кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» і вміло поєднує у собі викладацьку й наукову роботу із поетичною творчістю. Послухати чудову поезію, поспілкуватися з творчою особистістю прийшли працівники бібліотек міста і ті, хто любить поетичне слово. Пані Наталія багатогранна у своїй професійній діяльності, а також багатогранна і її творчість. Її поезії присвячені рідному Львову, країні, героям війни, поезії та поетам, природі, коханню, філософії нашого буття. Презентуючи свої збірки, поетеса зазначила, що коли писала свої перші вірші, навіть не сподівалася, що поезія так глибоко ввійде в її життя. Як зізналася пані Наталія, поетичні рядки в неї «народжуються» спонтанно. Її можуть надихнути відомі поезії, навколишнє життя, окремі події, квіти. Чимало поезій присвячує відомим поетам. Окремі її поезії покладені на музику та стали піснями. Музичний відеоряд гармонійно доповнив творчу атмосферу зустрічі.

14 березня в центральній бібліотеці для дітей (вул. С. Бандери, 8) пройшла пізнавальна година  «Як живеш, мурашко?» в рамках  клубу «Грайлики-читайлики». Клубівці дізнавалися про життя мурашок. А життя їхнє дуже цікаве!

Чи знали ви, що мурахи – соціальні комахи і найтурботливіші серед тварин. На схемі у розрізі діти дивилися, як влаштований мурашник і які обов’язки мають мурахі.  Виявляється, що серед комах є робітники і солдати, є матка і самець. Кожна мураха має свій „фах”: хтось шукає їжу поблизу мурашника, хтось тягне її „додому” здалека. Інші стежать за мурашником – будують його, відновлюють завалені ходи, чистять. Є такі, що „пасуть” попелиць, захищають сім’ю від ворогів, піклуються про „молодь” – личинок та лялечок, доглядають за маткою… Кожна особина, яка працює, має право на їжу.

Чим живляться? Скільки живуть? Яке значення мають мурахи для природи та людей? Про всі ці цікаві речі дізналися члени клубу «Грайлики-читайлики» із природничих журналів «Колосок», «Паросток», «Куля», «Ангеляткова наука».

Діти розповідали про власні спостереження над цими тваринами, відгадували загадки,  дивилися мультфільм про мурашок.

Було цікаво і дуже пізнавально.

Відповідальна за підготовку та проведення заходу Атаманюк Леся.

14 березня 2019 року о 15:00 працівники  абонементу ЦБ (вул. К. Данила,16), департаменту культури міської ради, відзначаючи День українського добровольця, презентували для своїх користувачів добірку статей журналу “Національна оборона” про вмотивованих людей з характером, які в важкий для України період стали на її захист. А іменують їх просто –  добровольці.

14 березня 2019 р. працівники відділу краєзнавства ЦМБ (вул. Г. Мазепи, 1) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради провели урок народознавства “Творець золотого фонду етнології”, на вшанування 170-ої річниці від дня народження Володимира Шухевича.

Володимир Шухевич – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка увійшов в історію насамперед як дослідник культури і побуту гуцулів. Він є одним з найяскравіших представників славного роду Шухевичів, а також являється  дідом генерала УПА – Тараса Чупринки. За словами Петра Арсенича, був близько знайомим з А. Шептицьким, І. Франком, М. Коцюбинським, М. Грушевським, М. Лисенком, М. Павликом, О. Маковеєм та з багатьма іншими українськими й зарубіжними діячами. Захід відбувся у співпраці з історико-меморіальним музеєм Олекси Довбуша. Працівники музею Олекси Довбуша охарактеризували працю В. Шухевича “Гуцульщина”, деталізуючи побут і життя гуцулів і їх боротьбу за краще життя, навели приклади оцінки даної праці І. Франком, В. Гнатюком, О. Барвінським та ін.

Увазі користувачів була запропонована книжкова виставка “Творець золотого фонду етнології”. Особливо присутніх зацікавила праця В. Шухевича “Гуцульщина”.

Матеріал підготували працівники відділу краєзнавства ЦМБ.