Історично-літературна пам’ятка “Свіча Голокосту не згасне”

Людство, на хвилину зупинися,
У минуле спомин простели,
Над святою пам’яттю схилися
Тих, що безневинно полягли…

Голокост – переслідування і масове знищення євреїв і циган під час Другої світової війни.
27 січня 2019 року о 13:00 з нагоди вшанування жертв Голокосту та Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, який відзначають в цей день у всьому світі,  на абонементі ЦБ (вул. К. Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради була проведена історично-літературна пам’ятка «Свіча Голокосту не згасне».

Розпочавши захід, бібліотекар підкреслила, що Україна на державному рівні вшановує жертв Голокосту з 2012 року. Символом Голокосту в Україні, а також братською могилою став Бабин Яр. Він є некрополем для більш ніж 100 000 цивільних громадян і військовополонених. Саме тут у вересні 1941 року в урочищі Бабин Яр сталося наймасовіше вбивство при Голокості. Тут було вбито 33000 євреїв всього за два дні. Їх змусили роздягтися і підійти до краю яру. Вони падали вниз, коли німецькі загони стріляли в них, потім нацисти завалювали стіни яру, ховаючи і мертвих і живих.    Всі вони з небес закликають нас зробити все для того, щоб ніколи і ніхто не позбавляв життя людей лише за етнічну приналежність.

Увазі користувачів була представлена історична література, документи, наукові розвідки, навчальні посібники, щоденники очевидців, підручники з Історії України в часи Другої Світової війни, документальні фотокартки та художні книги  про страшні події Голокосту. Бібліотекар не оминула увагою і книгу:
Анатоль Реньє “Тоді в Болехові. Гебрейська одіссея”/пер.з німецької Г. Петросаняк . – Брустурів.:  Дискурсус, 2017. – 208 с.

Вона розповідає про долю родини Грюншлагів із Галичини, починаючи від мирних часів – до початку війни, від часу, коли їх за російської окупації позбавили власності – до приходу німців, від перших акцій-розстрілів- до моменту, коли Мойсей Грюншланг, разом із двома останніми живими членами своєї родини, вирішує сховатися у лісі в норі, щоб там в умовах, які годі собі уявити, перечекати жахіття. Книга містить автографи автора ідеї видання та перекладу Галини Петросаняк, а також автора передмови до українського видання та наукового редагування книги – Любові Соловки. За словами якої Анатоль Реньє допоміг нам наблизитися до священної таїни Голокосту задля нашого ж очищення.

Дуже зворушливо описує важку долю єврейської жінки, її поневіряння, страх людей, які бояться помсти німців за допомогу євреям українська письменниця Ольга Дучимінська, в повестині  “Еті”… А інший український письменник Юрій Винничук в “Танго смерті” описав дружбу чотирьох друзів: українця, поляка, німця і єврея, якими пережито різні веселі і сумні пригоди. Описав події в Янівському концтаборі на території Львівщини – і це історичний факт, де під час розстрілів звучало “Танго смерті”, або “Остання неділя”, яку виконував оркестр із в’язнів гетто.
Велике зацікавлення викликали нові книги світової літератури, присвячені цій темі, зокрема:
Кувалек Роберт. Табір смерті у Белжеці / Пер. з польської О. Колесник. – К.: Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2018. – 304 с.
У книзі представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 р. було проведено операцію «Райнхард» – вбивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого. Досліджено роботу табору, описано рішення, що призвели до створення цього та інших подібних осередків знищення. Р. Кувалек описав становище єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти доставляли жертв до центру вбивства. Вивчено післявоєнну історію місця табору, питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим населенням. Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників. Дослідження ґрунтується на показаннях свідків – жителів Белжеця і навколишніх місцин, на поодиноких спогадах тих, хто вижив, та на документальних джерелах з архівів Польщі, Німеччини та США.

Згадали і книгу Анни Франк “Сховище. Щоденник у листах” , найвідомішу книжку про Голокост, написана 13 річною єврейською дівчинкою, відому на весь світ, перекладену 67 мовами і неодноразово екранізована. Голокост очима підлітка. У щоденнику Анна описує випробування і поневіряння, з якими стикаються люди довкола неї, намагаючись жити нормальним життям у тісному просторі сховища (горища будинку в  окупованому Амстердамі) під постійною загрозою бути знайденими гестапо. Саме буденність, описана в щоденнику, робить його страшною історією про зруйновані мрії, саме тому його треба обов’язково прочитати.

Ще одна книга представлена бібліотекарем – роман  Томаса Кініллі “Список Шиндлера”, який став володарем Букерівської премії, а 1993-го був екранізований Стівеном Спілбергом. Цей пронизливий фільм здобув 7 нагород кіноакадемії “Оскар” і визнаний одним з найсильніших у американському кінематографі. Це книга про страшну силу війни та непереможний людський дух, сильніший за неї. В романі  описується життя Оскара Шиндлера- мільйонера, успішного комерсанта, запального гравця, авантюриста, “справжнього арійця” та … праведника світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж будь-хто за всю історію війни. Робочою силою на фабриці з виробництва емальованого посуду, відкритій Шиндлером у Кракові, були євреї з гетто. Ті, кому пощастило потрапити до цієї фабрики, немов витягнули щасливий квиток…  Шиндлер урятував євреїв, він оплатив їхні життя божевільному садисту, офіцеру СС Амону Гьоту, віддавши за них усе, що мав, бо чого варті гроші, якщо є 1300 чоловік, які довіряють одному?…Надзвичайна історія…Той випадок, коли правда є найсильнішою за все, що може породити уява… Поспішайте прочитати..

Підсумовуючи, бібліотекар  підкреслила, що Голокост призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченних жертв із числа представників інших національностей. Це породження фашизму завжди стане для народів світу пересторогою про небезпеку проявів переслідування і знищення людей лише за етнічну приналежність. Допоки жива людська пам’ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом.

Захід призначений для широкого кола користувачів, відповідальна – Кирста О. М.