“Історичний роман — його спадок”

Христос звелів любити людей сильніше,

 ніж ненавидіти зло, 

бо вчення його є любов,

а не ненависть

(Генріх Сенкевич «Quo vadis?»).

5 травня минає 175 років від народження великого польського письменника, відомого автора історичних романів, лауреата Нобелівської премії з літератури –Генріка Адама Александра Піуса Сенкевича. Класик польської літератури, почесний академік Петербурзької академії наук, Сенкевич був блискучим історичним романістом.

5 травня у бібліотеці-філії №11 (с. Угорники) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради було підготовлено літературний портрет “Історичний роман — його спадок”. 

Народився майбутній майстер у селі Воля Окшейська на Підляшші — маєтку, що був у посіданні бабці по матері. Закінчив гімназію у Варшаві і у 1866—1870 вчився на медичному і історико-філологічному факультетах у Головній школі (з 1869 Варшавський університет). 1881 року одружився з Марією Шеткевич. Його творчий шлях почався з написання фейлетонів у Варшаві, проте вже у 1876 році він рушає працювати до Америки. Протягом двох років перебування там, Сенкевич збирав для польських ЗМІ репортажі про життя та звички американців різних класів та достатку. Споглядаючи боротьбу корінних народів за свободу, письменник написав низку вестернів. 

Після повернення на батьківщину Генріх почав приділяти увагу більш серйозним творам. У 1882 р. у варшавській газеті «Слово» він почав друкувати роман «Вогнем і мечем» – перший роман зі знаменитої трилогії. Більшість читачів високо оцінили твір. Незабаром вийшли наступні романи – «Потоп» і «Пан Володієвський». Вони стали початком підйому Генріка до слави і зробили його популярним не тільки на батьківщині, але й в Європі та Америці. У 1914 році отримав запрошення від польської громади Києва кілька разів виступити в Україні. Однак, письменник чемно відмовив пояснивши це тим, що своє завдання вбачає у художній творчості, а не в публіцистичних виступах і заявах. З початком Першої світової війни виїхав до Швейцарії, де і очолив комітет допомоги жертвам війни у Польщі. 

Після смерті 15 листопада 1916 у Веві спочатку його було поховано у тутешньому католицькому храмі, 1924 року перенесено до Варшави і поховано в підземеллі собору св. Івана.

Романи Сенкевича – це твори, що висвітлюють історію, в котрих збережені справжні історичні факти, постаті та злами епох. Романи Сенкевича – це реальність, що подана у художній інтерпретації та достеменній правдоподібності. 

Цікавими фактами про знаменитого майстра історичного роману є: 

-аж через вісім років після смерті у Веві, його прах перевезли до Польщі;

-після смерті його дружини Марії Шенкевич, невідомий добродій надав Сенкевичу 15 тисяч рублів. На ці гроші письменник утворив фонд імені своєї покійної дружини, котрим фінансово підтримував хворих на туберкульоз діячів культури;

-він є зображений на польській банкноті 500 000 злотих 1990 року;

-помер від серцево-судинного захворювання і аневризми аорти.