Інформаційно-мотиваційна хвилинка “Історія успіху – Альфред Нобель»

    19 жовтня о 15.00 центральна бібліотека для дітей (вул. С.Бандери, 8) Івано-Франківської МЦБС департаменту культури проводила з читачами інформаційно-мотиваційну хвилинку «Альфред Нобель – історія успіху» до 190 років від Дня народження науковця. «Я бажаю, щоб всі гармати можна було відправити до всіх чортів, тобто в саме належне для них місце. Війна – це жах із жахів і найстрашніший злочин. Мені б хотілося винайти речовину чи машину з такою руйнівною потужністю, щоб будь-яка війна взагалі стала неможливою», – заявив в 1893 році 60-річний Нобель. Винахідник динаміту, шведський інженер Альфред Бернхард Нобель народився 21 жовтня 1833 року в Стокгольмі в родині Еммануеля й Андрієтти Нобель. Але світову славу Альфред здобув не через винахід динаміту, а через премію його імені за внесок у науку.

Про Альфреда Нобеля

У 4-річному віці Альфред разом із родиною переїхав до Фінляндії. Там його батько займався виробництвом зброї.

Навчався Альфред Нобель у Франції, Швеції, Німеччині та США. Юнак вільно володів англійською, французькою, німецькою мовами. Працював на підприємстві свого батька.

Альфред Нобель винайшов нітрогліцерин у складі інертної субстанції діатоміту. У 1867 році Нобель запатентував вибухову речовину під назвою динаміт.

Згодом  він поєднав нітрогліцерин з іншою вибуховою сполукою, колодієм. Так Альфред винайшов вибуховий желатин, який запатентував в 1876 р.

27 листопада 1895 року Альфред підписав заповіт, згідно з яким усе своє майно  —  31,5 млн шведських крон  — передав на фінансування міжнародної премії. Крім того, його щорічний прибуток від спадщини має ділитися на п’ять рівних частин між вченими в галузях фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та особливі досягнення перед людством у справі миру. Це і було заснування Нобелівської премії.

Витяг з його заповіту:

“Все моє рухоме і нерухоме майно має бути обернене моїми повіреними в ліквідні цінності, а зібраний у такий спосіб капітал поміщений у надійний банк. Доходи від вкладень повинні належати фонду, який буде щорічно розподіляти їх у вигляді премій тим, хто протягом попереднього року приніс найбільшу користь людству … Зазначені відсотки необхідно розділити на п’ять рівних частин, які призначаються: одна частина — тому, хто зробить найбільш важливе відкриття або винахід в галузі фізики, інша — тому, хто зробить найбільш важливе відкриття або вдосконалення в галузі хімії, третя — тому, хто зробить найбільш важливе відкриття в області фізіології або медицини, четверта — тому, хто створить найбільш видатний літературний твір ідеалістичного спрямування; п’ята — тому, хто вніс найбільш істотний внесок у згуртування націй, знищення рабства або зниження чисельності наявних армій і сприяння проведенню мирних конгресів … Моє особливе бажання полягає в тому, щоб при присудженні премій не бралася до уваги національність кандидатів …”

Премія щорічно вручається в Стокгольмі та Осло з 1901 року і зібрала за цей час навколо себе безліч незвичайних фактів.

Цікаві факти про Нобелівську премію

•  Альфред Нобель був пацифістом. Він вважав, що саме наявність небезпечної зброї повинна залякати противника, запобігаючи війнам. Та коли газети раніше терміну поховали Альфреда Нобеля, сплутавши його з померлим в Санкт-Петербурзі братом Людвігом, винахідника дуже здивували заголовки: “Продавець смерті”, “Кривавий багатій”, “Динамітний король”.

Саме тому Альфред вирішив переписати заповіт — після смерті все майно мало опинитися в надійному банку, а певний фонд має розділяти доходи від вкладень на п’ять рівних частин і вручати їх щорічно у вигляді премії.

• Спочатку премія присуджувалася в п’яти номінаціях: хімія, фізика, медицина, література і досягнення з підтримки миру. Пізніше, в 1969 році, Шведський банк додав до цього списку також премію з економіки. Нащадки Нобеля не підтримують додавання до премії ще економічної області.
•  Премія дуже рідко вручалася повторно. Таке трапляється лише чотири рази. Фредерик Сегнер отримав обидві премії з хімії, Джон Бардін – з фізики, Лайнус Полінг – з хімії та премію Миру. Єдиною жінкою, яка отримала дві Нобелівські премії, стала Марія Склодовська-Кюрі.
• Нобелівська премія з математики не присуджується. Багато хто вважає, що причиною тому – кохана Нобеля, яка пішла від нього до математика. Насправді у  заповіті математика спершу була включена до переліку, але пізніше викреслена самим Нобелем.

Крім того, немає ніяких доказів романтичної історії. Але є факт того, що головним претендентом на отримання премії з математики перед смертю Нобеля був Миттаг-Леффлер, якого засновник премії не злюбив вже давно за настирливе випрошування пожертвувань для Стокгольмського Університету. Тому Нобель викреслив зі списку математику і замінив її премією Миру.

• Якщо гідних кандидатів на премію в якійсь з областей немає, її просто не присуджують. Так п’ять разів відбувалося  з премією з медицини, чотири рази з премією з фізики та найбільше – з премією Миру.

Цікаве з біографії Альфреда Нобеля

• Справжнє прізвище його роду Нобеліус. Але його предки вважали її занадто довгим і хитромудрим, скоротивши в 17 столітті прізвище до Нобель.
• У Альфреда була величезна бібліотека, в якій були праці Герберта Спенсера, Вольтера, Шекспіра та інших видатних авторів.
• Альфред Нобель був людиною середнього зросту, худорлявий, темноволосий, з синіми очима і борідкою, носив, модні тоді, пенсне на чорному шнурку.
• Альфред Нобель був дуже скромним і сором’язливим. Він уникав бути в центрі уваги, не любив позувати для портретів і давати інтерв’ю, називаючи репортерів «двоногими чумними бацилами».

Відповідальні всі працівники бібліотеки