Інформаційний дайджест “День в історії – народився Євген Коновалець”

«Волю українського народу до самостійного життя
не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання,
бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців».
Євген Коновалець

Події сьогодення підтверджують істину, у правдивості якої багато жителів нашої країни могли переконатися і раніше – найбільшим багатством України є її люди. Демонструючи дійсно неймовірні зусилля, українці вкотре дивують весь світ, а в чомусь – навіть себе самих. Не виникає сумнівів, що російська окупаційна політика зазнає фіаско на нашій землі. Однак, вже зараз можна говорити, що сучасні українці є гідними послідовниками видатних діячів минулого. На постаті одного з таких, уродженця Львівщини і надзвичайно здібного та талановитого військового діяча,  зупинилися  детальніше  бібліотекарки абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, провівши в рамках проєкту #Бібліотека_в_дворах інформаційний дайджест “День в історії – народився Євген Коновалець”.

Адже саме цього дня, 14 червня 1891 у селі Зашкові, біля Львова, народився Євген Михайлович Коновалець — полковник Армії УНР, творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових Стрільців, засновник і командант Української Військової Організації (УВО), голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (з 1929), один із ідеологів українського націоналізму, один із борців за незалежність України в ХХ ст.
Бібліотекарка  коротко ознайомила з біографічним нарисом “Євген Коновалець”, виданим “Бібліотечкою “Нескореної нації” і презентованим книгозбірні  головою ОУН м. Івано-Франківська Віталієм Цаповичем.
Вона зауважила, що з початком Першої світової війни Євген Коновалець був мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону.
Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями. Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.
Після поразки Української революції 1917-1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив усе своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував підпільну Українську військову організацію.
1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті  відродження державної незалежності України. Йому вдалося об’єднати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії.
Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова

Про Євгена Коновальця уже було сказано багато. Водночас, потенціал і значення цієї особистості – для військової та політичної історії нашого краю, формування свідомості українців, ми розкриватимемо ще довго. Ця людина мала значний вплив на хід української історії в першій половині ХХ століття. Відтак звернемося до його життєвого досвіду і мудрих висловів, які можуть надихнути та дати відповіді на важливі питання і сьогодні.
Про вчора, про сьогодні, про завтра, про завжди.

Цю фразу  Євгена Коновальця чув, очевидно кожен. Вона стала крилатою і тиражується як у книгах, так і в мережі. Раніше ми захоплювалися її глибиною та влучністю. Тепер розуміємо, що, з плином часу, вона ще й не втрачає актуальності: “У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю”. Висловів подібного характеру у визначального ідеолога українського націоналізму багато. Ось ще одна: “У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії”.  На основі отриманих знань, багатого та насиченого різними подіями життєвого досвіду і власних аналітичних здібностей полковник Коновалець прийшов до наступних висновків: “Супротиви, які зустрінемо на нашому шляху, будуть велетенські. Бо ж віднова Соборної Української держави сама собою однозначна з ліквідацією московської імперії, як і польського історичного імперіалізму, спричинить таку докорінну перебудову цілого Сходу Європи і великої частини Азії, що це з конечности вплине не менш глибоко й на політичний вигляд всієї решти світу”.

Захід провели працівники абонементу ЦБ. Інформацію підготувала  – Кирста О.М.