«Я син народу, що у гору йде»

Іван Франко – мов дух стихії,
Що творить в нас і серед нас
Що будить сили молодії,
Руйнує зло, живить надії
На Україні в лютий час!
Микола Вороний

26.08.2021 року у бібліотеці філії № 10 (с.Вовчинець, вул.Вовчинецька 35) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради о 12.00год відбулися бібліопеседеньки присвячені до 165-річниці від дня народження Івана Яковича Франка, в якому взяли участь вихованці гуртка художнього слова «Скарбниця Слова» Іван Якович Франко, син сільського коваля, сягнув найвищих вершин української та світової культури і науки. Він навчався у Львівському, Чернівецькому і Віденському університетах. У 37 років захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії Віденського університету, а в 50 став почесним доктором Харківського університету. Він один з небагатьох у світі авторів, який вільно писав трьома мовами – українською, польською і німецькою, а перекладав з 14-ти мов.

Іван Франко розпочав літературну діяльність у 12 років, а перший твір опублікував у 18. Він прожив неповних 60 років, а написав близько чотирьох тисяч творів – літературних, публіцистичних, наукових. Його доробок – єдиного з українських письменників і вчених – видано в 50-и томах, хоч запасу зібралося на всі 100.

Він був ніжним ліриком і відважним бунтівником, витонченим літературним майстром і вченим-енциклопедистом. Один із перших з українських письменників, який заробляв на хліб літературною працею, а помер у неймовірній бідності.

Творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність – являють собою цілу епоху і сприймаються як національне надбання, гідне великого народу.

Сьогодні І. Франка не тільки згадують, з гордістю називаючи сина України національним генієм, а й вдумливо вивчають його літературну спадщину. На бібліопосиденьках завідувач бібліотеки-філії №10 Уляна Мигович презентувала книги Івана Франка, які прикрашають книжкову полицю бібліотеки та розповіла про життя і творчість великого поета. Вихованці гуртка художнього читання «Скарбниця Слова» продекламували такі вірші Івана Франка: Юлія Витвицька – «Що щастя? Се ж ілюзія», Денис Родін – уривок із «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», Анна Яворська – «Пісня і праця», Анна Левицька – «Чого являєшся мені у сні». На завершення зустрічі керівник гуртка художнього читання Оксана Карпаш прочитала вірш «Каменярі». 

Франківські традиції продовжують жити, розвиватися в наші дні і наші бібліопосиденьки – підтвердження цьому.  Сьогодні існує потреба звертатися до його творчості, брати у нього естетичні уроки, прислухатися до порад. І в тому виявляється пошана до письменника.