Хвилинка цікавої інформації “Несучи астрономію людям”

У космосі немає пір року:
немає зими і літа, ні весни і осені.
Немає тут якогось конкретного вечора чи ранку,
а є тільки космос, і більше нічого.
хвилинку цікавої інформаціїРей Бредбері «чи То ніч, чи то ранок»

Побачити світ в одній піщинці
І весь Космос — в одній травинці!
Вмістити в долоні нескінченність
І в миті скороминущому вічність!
Вільям Блейк

Якою є земля, на якій ми живемо? Що скривається там, за горизонтом? Що таке всесвіт? Де він закінчується? Всі ці та багато інших питань мучили людство впродовж століть. Так зародилася ще одна наука – астрономія.

Астрономія – одна із найдавніших, відомих людству наук. Ще стародавні цивілізації цікавилися тим, що є поза межами людського взору, у вишині неба? І от, починаючи від давніх єгиптян, аккадців, вавилонців інтерес до неба починав набирати все більше наукового погляду. Для прикладу, у стародавньому Єгипті, астрономія як така, хоч і була ще пов’язана з цілими стосами міфів і легенд але жрецями здійснювалися різні спостереження і вимірювання. У них досить точний існував календар. А з небесних тіл найбільше цікавилися Сонцем і планетою Сіріус. Найраніші докази, що підтверджують певні астрономічні спостереження єгиптян, були знайдені в «Текстах пірамід», які датують XXV-XXIV ст. до н. е. Щодо Вавилонії, то дослідники прийшли до висновку, що астрономія у III-II тисячолітті до н. е. була добре розвиненою. А вже на 1990 рік було знайдено 3 тексти цілковито присвячених астрономії, які відносять до другої половини II тисячолітті до н. е.: «Астролябії». Також був введений Уніфікований Вавилонський календар за правління Хаммурапі і складався з 12 місяців по 29 і 30 днів почергово. Місяць починався ввечері з першою появою серпа нового Місяця. 

В епоху Середньовіччя європейські астрономи займалися переважно спостереженнями видимих рухів планет, погоджуючи їх з прийнятою геоцентричної системою Птолемея. Цікаві космологічні ідеї можна знайти в творах Оригена з Александрії, видного апологета раннього християнства, учня Філона Александрійського. У XI—XII століттях основні наукові праці греків і їх арабомовних учнів було перекладено на латину. Основоположник схоластики Альберт Великий і його учень Фома Аквінський в XIII століття препарували вчення Аристотеля, зробивши його прийнятним для католицької традиції.

У XV століття німецький філософ, кардинал Микола Кузанський висловив думку, що Всесвіт нескінченний, і в нього взагалі немає центру — ні Земля, ні Сонце, ні будь-що інше не займають особливого становища. Усі небесні тіла складаються з тієї ж матерії, що й Земля, і, цілком можливо, населені. За століття до Галілея він стверджував: усі світила, включаючи Землю, рухаються в просторі, і кожен спостерігач, що перебуває на будь-якому з них, має право вважати його нерухомим. До XVI століття стало зрозуміло, що система Птолемея невдала і призводить до неприпустимо великих розрахункових помилок. Микола Коперник став першим, хто запропонував детально опрацьовану альтернативу, причому засновану на зовсім іншій моделі світу. Великий італійський вчений Галілео Галілей систему Коперника прийняв з ентузіазмом, причому відразу відкинув фіктивний «третій рух», показавши на досвіді, що вісь рухомого дзиги зберігає свій напрям сама собою. 

Активність відкриттів починається з XIX ст. і не дивно, бо цьому передували певні зміни в суспільстві. А разом із тим прорив у технології. І сьогодні, вже в XXI ст. вчені продовжують спостерігати за небесними тілами, вивчати їх рух, відкривати все нові і нові горизонти космосу. І кожного разу отримують все новішу інформацію. І цей безмежний, безчасовий простір щоразу дивує нас чимось, а сама астрономія вже давно вийшла за межі «науки аби вижити». Тепер вона займається все більш глобальнішими проблемами і питаннями. 

І от, 15 травня, у міжнародний день астрономії, у бібліотеці-філії №11 (с.Угорники вул. Просвіти 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради було підготовлено хвилинку цікавої інформації на тему “Несучи астрономію людям”. 

Звісно, ми не можемо згадати зараз усіх тих, хто спричинився до розвитку цієї науки, хто вивчав і відкривав людям правду про землю і всесвіт в цілому. Тих, хто присвятив своє життя дослідженню цієї незбагненної вічності і нескінченності. Але поза всім, нехай ці знання послужать для становлення і розвитку людства.