Хвилинка-цікавинка “Солодкі історії” (до Всесвітнього дня шоколаду)

Це все шоколад! Кожна краплинка цієї ріки – з гарячого рідкого шоколаду найвищої якості.

Най-най-най-вищої якості. Цього шоколаду вистачить, щоб заповнити по краї всі ванни всієї країни!

Та ще й усі плавальні басейни! Чи ж не дивовижно?

З  книги “Чарлі і шоколадна фабрика” 

11 липня всі ласуни святкують смачне свято – Всесвітній день шоколаду. World Chocolate Day відзначається щорічно 11 липня або 7 липня на заході Європи. Це свято виникло у Франції в 1995 році. День шоколаду швидко набув популярності і був підтриманий в Німеччині, Італії, Швейцарії та, зокрема, і в Україні. У цей день проводяться різноманітні фестивалі та заходи, присвячені цьому чудовому десерту. 

Бібліотека-філія № 3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради пропонує хвилинку-цікавинку “Солодкі історії”.

Люди дізналися про шоколад більше 3 тисяч років тому. Вперше його виготовили і скуштували давні індіанці – ацтеки та майя, які жили на території Північної та Південної Америки. З обсмажених і розтертих плодів какао індіанці варили гіркий напій, який так і називали “шоколад”. Вони вважали священним цей напій, тому зберігали секрет його виготовлення у великій таємниці. Пити шоколад мали право лише жерці та вожді племені. Вождь ацтеків Монтесума так любив шоколадний напій, що щодня випивав 50 келихів. За це отримав прізвисько “король шоколаду”. Какао-боби настільки цінувалися індіанцями, що вони використовували їх замість грошей. За 100 какао-бобів можна було купити декілька домашніх тварин або одного раба. Відомо, що за 4 какао-боби можна було купити один гарбуз. Навіть навчилися підробляти боби!

Вперше європейці дізналися про божественний напій у XVI столітті, коли великому мандрівникові Христофорові Колумбу запропонували келих із шоколадом. Але мореплавець відмовився, бо не зумів його гідно оцінити.

А коли у 1517 році, у Мексику, прибув іспанець Кортес, ацтеки помилково подумали, що це бог, який згідно з легендою знову повернувся на їхню землю. Саме тому вождь племені вручив гостю у подарунок дорогоцінні какао-боби. Іспанський король тримав рецепт шоколадного напою у таємниці. 

Шоколад довгий час був тільки рідким напоєм. Усе змінилося у XIX столітті, коли був винайдений гідравлічний прес, за допомогою якого з какао-бобів почали вичавлювати какао-масло, зменшуючи гіркоту шоколаду.

Какао-боби, з яких виготовляють шоколад, ростуть на деревах какао. З латинської назва дерева какао перекладається як “їжа богів”. Це вічнозелене дерево, яке ніколи не перестає цвісти і росте лише в теплому та вологому кліматі – у Північній і Південній Америці та Австралії.

Какао-дерева можуть рости більше 200 років. Але починають плодоносити лише на 4-5 рік і дарують людям свої плоди тільки 25 років.

Якщо дозрілі плоди какао-дерева розрубати навпіл, то під оболонкою є блідо-рожева солодка м’якоть, у якій ховається від 20 до 40 насінин. Власне, це і є какао-боби, з яких виготовляють улюблені ласощі дітей і дорослих.

Урожай з какао-дерева збирають двічі на рік. Одне дерево щороку дає приблизно 30 плодів, а це майже 30 кг зерен. Але такої великої кількості плодів вистачає для виготовлення лише 1-2 звичайних плиток шоколаду. Виходить, що дві шоколадки – це цілий рік життя одного дерева какао!

Отож, тамницю “їжі богів” було розкрито, а рецепт шоколаду мандрує від країни до країни, змінюється та стає найулюбленішим десертом. 

Шоколад — чарівний смаколик, що майя та ацтеки подарували світові, і дещо значно більше, ніж просто кондитерський виріб, адже він тішить, зігріває, надихає, позбавляє суму і навіть лікує. Гіркий чи молочний, з горіхами чи родзинками, цедрою чи прянощами, у плитках, цукерках, печивах або й в запашному гарячому напої. У кав’ярні,  у мандрівці, на роботі, на відпочинку, в компанії друзів, на романтичному побаченні чи на самоті. Шоколад — це завжди хороша ідея. Особливо, коли йдеться про книжки, адже в світі так багато історій із шоколадним присмаком. Тож, давайте влаштуємо невеличку книжково-шоколадну дегустацію до Всесвітнього дня шоколаду!

 Джоан Гарріс “Шоколад”

Цей роман приніс британській авторці Джоан Гарріс світову славу, а читачам дійсну насолоду. В’єн та Анук — мати і дочка вирішують відкрити шоколадну крамничку  у крихітному містечку Ланскне на березі річки Тан та полонити серця мешканців міста.

Девід Лебовіц “Велика книга шоколаду”

У цій книзі автор Девід Лебовіц — всесвітньо відомий кухар, проводить короткий та цікавий екскурс історією шоколаду, докладно розповідає про його вирощування, обробку і види, географію і традиції приготування, ділиться таємницями створення казкових шоколадних десертів. Окремий розділ присвячений Парижу, а кожний розворот ілюстрований шикарними апетитними світлинами.

 Роальд Дал “Чарлі і шоколадна фабрика” 

Чарівний світ у книзі міниться барвами й змінює форми, наче шоколад, що плавиться у великому казані. Дія повісті відбувається на чудернацькій фабриці, де виготовляють вигадані солодощі, — і, здається, від сторінок книжки аж линуть неймовірні пахощі. На доброго і щирого хлопця Чарлі за воротами колись замкнутої від усього світу фабрики, якою заправляє дивакуватий власник Віллі Вонка, чекають дивовижні, фантастичні, шоколадні пригоди.

 Лора Флоранд “Шоколадна злодійка”

Ця книжка розповідає про захопливі і карколомні походеньки американки Кейд, якій дуже необхідно дізнатися всі таємниці майстерності відомого паризького шоколатьє Сільвана Маркіза. Все необов’язково відбуватиметься чесним шляхом, але, безумовно, буде весело і романтично.

Надійка Гербіш “Теплі історії до шоколаду”

Друга збірка “Теплих історій” від оригінальної авторки Надійки Гербіш, продовжує затишну розмову із читачем, а історії покликані втішити, збудити найтепліші емоції, подарувати усмішку, зрештою стати чудовим доповненням до горнятка з гарячим шоколадом.

Роберт Кіммел Сміт “Шоколадна лихоманка”

Ця книга, класика американської дитячої літератури Роберта Кіммела Сміта, була першою книгою автора і найбільше захопила розбишацьку хлопчачу аудиторію, адже головний герой повісті Генрі Грін — ходяча халепа із нестримною пристрастю до шоколаду. Ніхто і ніколи не поглинав стільки шоколадних цукерок, батончиків, вафель, тістечок і тортів. Генрі навіть вигадує рецепти шоколадного картопляного пюре, шоколадної локшини й супу, щоб улюблений смаколик доповнював кожну страву в його меню. Та одного дня на його обличчі з’являється коричнева висипка, і це ніщо інше, як рідкісна хвороба — шоколадна лихоманка. Чи вдасться Генрі знайти ліки від страшної недуги і які пригоди чекають на нього на шляху до зцілення?

Роберт Кіммел Сміт  “Шоколадні канікули”

Приємна книжка для сімейного читання із цілої серії історій про звичайну, але напрочуд веселу родину з французького містечка Шербур. Ніяких парасольок — самі лише кумедні пригоди шістьох братів, яких, як не дивно, звуть однаково — Жанами, щоправда із додаванням індивідуального другого імені. Канікули біля моря, атмосферна розповідь про видатні велоперегони “Тур де Франс”, трохи цирку, трохи гарматних боїв, трохи шоколадних цигарок і безліч жартів та пригод. 

Йоганна Ягелло “Шоколад із чилі”

Історія дорослішання юної Халіни (яку всі називають Лінкою) — ось як можна визначити серію книг Йоганни Ягелло. Родинні негаразди, складнощі у новому навчальному закладі, необхідність заробляти гроші, випробування на міцність першого кохання. Усе в Лінчиному житті, мов шоколад із перцем — солодкаво-ніжне і пекучо-гірке водночас. Але тим воно і цікаве.

Джинджер Парк “Шоколадний шоколад”

Не просто історія, а книжка мемуарів сестер Парк — володарок відомої вашингтонської шоколадної крамниці “СС” (Chocolate Chocolate). У ній вони із гумором, щирістю і, ясна річ, зі смаком розповідають про те, як розпочали власний маленький бізнес після смерті батька, про створення затишної крамнички і перші кулінарні досвіди (наприклад, про створення фірмових трюфелів чи горіхових кубиків), про злети і падіння, що супроводжували їхню справу протягом останніх тридцяти років, а також про те, як важливо любити те, що робиш і ніколи не зневірюватися.

Отож, приємного та солодкого читання!

Відповідальна за проведення Даниляк Т.