Філологічна панорама “Мова барвиста, мова багата”

  Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеші 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію, присвячену захисту своєї рідної мови бенгалі – молодь вимагала визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеші стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови. Особливим це свято є і для українців, бо право розмовляти рідною мовою ми виборювали не одне століття і досі продовжуємо це робити у жорстокій війні з московським окупантом. 

Тому 21 лютого 2024 року на честь цього важливого свята ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  міської ради, підготували та провели Філологічну панораму “Мова барвиста, мова багата”. Ми підібрали книжки з мовознавства, завдяки яким можна покращити свої знання з української мови, зробити її багатшою та вишуканішою. А також підготували інформацію, яка допоможе нарешті позбутися найбільш типових мовних помилок. Спробуємо?Будь ласка, пишіть окремо «будь ласка» Це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки «будь-», а є окреме слово. Це змінене словосполучення «будьте ласкаві».  

На жаль, дехто неправильно пише «на жаль» Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, пишемо окремо. Можна уявити речення, де значення слова «жаль» цілком зрозуміле: «На жаль наклався ще й біль».  Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм «у результаті» Внаслідок  — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника «в» та іменника «наслідок». Такі складні слова за правилами української мови маємо писати разом. А ось прийменникова сполука «в результаті» пишеться завжди окремо. З-поміж прийменників запам’ятайте «з-поміж» Складні прийменники, першою частиною яких є «з-» та «із-», пишуться через дефіс. Я рахую решту Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: казати «Я рахую» у значенні «Я вважаю».  Це калька з російської. Заразом варто запам’ятати українське слово «решта». У магазинах ми беремо саме її, а не «здачу». Колись цей варіант вважався допустимим, але в українській мові уникають скалькованих віддієслівних іменників. А замість «здача іспитів» правильно казати «складання іспитів». Перекрутити можна мимохіть те слово, яке вчили мимохідь Все просто: два різні слова — два різні сенси. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі. Бракує знань, бо був відсутній на уроці Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати «бракує». При нагоді ця річ стане мені в пригоді. Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. «Нагода» — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось «пригода» — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: «У потрібний момент ця річ буде мені корисною».  Навчаємо практичних навичок. Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова «навчати». Навчати можна лише чогось, а не чомусь. Вчитель дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати «Дозволяти» — це слово в українській мові переважно має значення «давати дозвіл». Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про якусь отриману можливість, краще використати варіант «давати змогу».  Перебувають біля школи, що розташована на вулиці. Слово «знаходитися» у значенні «десь перебувати, розміщуватися» не вживаємо. Замість цього є такі слова: «розташовуватися» — про географічне положення, «міститися» — входити до складу, бути всередині, «перебувати» — людям у певному місці. Редакторка Ольга Васильєва пояснила, коли правильно вживати прислівники «відтак» і «наразі», які найчастіше плутають. Вона наголосила, що «відтак» означає «опісля» / «потім», а не «тому» чи «отже». Вставним не буває і ніколи не відокремлюється. За що ми любимо нашу милозвучну мову. У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий). Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Маємо десяток синонімів до слова «вчитель»: напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин. Добре володіти рідною мовою — дуже важливо, адже саме мовлення — усне і письмове — є візитівкою людини. Добре висловлюється і грамотно пише той, хто багато читає.

Тому запрошуємо вас до бібліотеки-філії №3 читати, пізнавати, вивчати і розмовляти рідною мовою. 

Відповідальні за проведення всі працівники.