Сучасний погляд “О. Довженко. Сторінки життя і творчості”

Твори “…писав з гарячою любов’ю, щиро. Вони складали найголовніший смисл мого життя” (О. Довженко)

З нагоди 130-річчя від дня народження О. Довженка в бібліотеці-філії № 14 (вул. Олександра Довженка, 12) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відвідувачі бібліотеки мали можливість ознайомитись із життям, творчістю, діяльністю великого митця та сформувати сучасний погляд на його літературну та кінематографічну  спадщину. Його називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Рабле, Гофманом, Бальзаком, Бетховеном, Брехтом.  Народився О. Довженко 10 вересня 1894 в с. В’юнище на Чернігівщині у селянській родині. Його батьки були неписьменними селянами. У родині Довженків було 14 дітей, та вижило лише 2 – Сашко та Поліна. Навчався у Сосницькій початковій школі, згодом у Глухівському вчительському інституті. Після закінчення інституту в 1914 учителював у Житомирі, Києві.

У 1917 вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет, де здобув вищу освіту на економічному факультеті (нині Київський національний економічний університет). У 1920 р.-1921р. він брав активну участь у суспільно-політичному житті країни: працював завідуючим загальним відділом при українському посольстві у Варшаві, в Німеччині на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УНР. Тут він вступив до приватної художньої майстерні й одночасно відвідував лекції в берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва. У 1923 р. повернувся до Харкова й незабаром став відомим як художник-ілюстратор “Вістей”, автором політичних карикатур, який підписувався псевдонімом “Сашко”. Протягом 1926—1933 рр. він працював на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів. У 1930р. О. Довженко зняв картину “Земля”, яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю світову славу.  За своє творче життя О.Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми “Звенигора”(1928) та “Арсенал” (1929), кіноповість “Земля” (1930) були визнані світовими кінокритиками шедеврами світового кінематографу, а Довженко, – першим поетом кіно. Низку кіноповістей О. Довженка було екранізовано після його смерті: “Повість полум’яних літ” (1944, 1961), “Поема про море” (1956, 1958), “Зачарована Десна” (1956, 1957). Суворими документами доби є “Щоденники” О. Довженка, а шедевром його творчості — “Зачарована Десна” –  автобіографічний твір, спогади письменника про дитинство, перші кроки пізнання життя, про “перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…”  Під враженням баченого й пережитого на фронті О. Довженко приступає до роботи над кіноповістю “Україна в огні”, де хотів розказати “правду про народ та його біду”, про палаючу Україну. Твір заборонили до друку та визнали націоналістичним. Пропонуємо ознайомитись із основними творами О. Довженка: Кіноповісті “Земля”, “Україна в огні”, автобіографічна повість “Зачарована Десна”, новели “Ніч перед боєм”, “Воля до життя”; “Щоденник” та влучними цитатами О. Довженка. “Моє серце не витримало тягаря неправди і зла”, – розділ із книги І. Ільєнка “У жорнах репресій” присвячений драматичним відносинам митця та влади.

Відповідальна за проведення С. П. Араджіоні