Природничий калейдоскоп з використанням віртуальної реальності «Володарі морів та океанів»

23 липня о 13:00 центральна бібліотека для дітей у рамках програми «Літо+» відправилася разом з відвідувачами різної вікової категорії у таємничий, казковий, чарівний, загадковий світ морів та океанів. Природничий калейдоскоп «Володарі морів та океанів» запропонував дітям різноманітну програму: огляд дитячих енциклопедій про Світовий океан, мандрівку картою світу морями та океанами, занурення у віртуальну реальність, настільні ігри, розгадування загадок, малювання та складання пазлів, перегляд відео «Мешканці морів та океанів».

Мета природничого калейдоскопу – формувати наукові знання про Світовий океан, розвивати пізнавальну активність, виховувати любов до природи, вміння спілкуватися та навички працювати з книжкою.

Світовий океан – дивовижний витвір природи, колиска життя на Землі. Книжкова виставка «Чарівний підводний світ» надала інформацію читачам про незвичайні і цікаві властивості морської води, а також цікаві факти про моря і океани, що покривають нашу планету.

Сьогоднішні відвідувачі бібліотеки поринули у океан цікавої інформації, здійснили дивовижну подорож у морські та океанічні глибини за допомогою окулярів віртуальної реальності. Діти з захопленням грали, знайшли для себе море загадок, насолодилися хвилею вражень та дивувалися побаченому.

Цікаві факти про моря і океани

• Слово “Океан” прийшло до нас від імені давньогрецького бога Оheanoz, володаря водної стихії. Так стародавні греки називали безперервну водну оболонку Землі, що немовби величезна ріка обтікала світ з усіх боків. Звідси й з’явилося поняття “Світовий океан”.
• Справедливо інколи кажуть, що нашу планету правильніше було б назвати не Землею, а Океаном. І справа не тільки в тому, що вода покриває майже 3/4 поверхні земної кулі. В Світовому океані зосереджено 96,5% всієї вологи планети.
• Питання, яке мучить багатьох дітей з усього світу – чому морську воду не можна пити? Вона непридатна для цих цілей через високий вміст в ній різних мінералів, для видалення яких потрібно ще більший обсяг прісної води, чим власне випитої морської. А ось пити воду, що з’явилася в результаті танення морського льоду, можна, оскільки в ній в 10 разів менше солі, ніж у морській.
• На морському дні у багатьох місцях планети знаходяться гідротермальні джерела, які здатні нагріти навколишні води до 400 градусів за Цельсієм, проте через високий тиск у придонних шарах, вода не закипає. Крім того, на морському дні також течуть підводні річки (одна з таких є і в Чорному морі), вода в яких може бути насичена сірководнем і володіє більшою щільністю, за рахунок чого не змішується з водами моря.
• Якщо поставити собі за мету і витягнути з морської й океанічної води все золото, яке в ній є, то кожен житель планети Земля став би щасливим володарем чотири кілограмового шматка золота. На сьогоднішній день світовий океан займає 71 відсоток площі нашої планети.
• Із поверхні Світового океану щорічно випаровується 86% усієї вологи, що поступає в атмосферу. І тільки решту 14% дає суходіл.
• Океан поглинає основну масу сонячної енергії. На одиницю його поверхні припадає майже в 2 рази більше сонячної радіації (90 ккал/см2 за рік), ніж у межах суходолу (50 ккал/см² за рік).
• Зі Світовим океаном пов’язано формування та зміни природи всієї нашої планети. Ось чому всі проекти покращити клімат великих масивів суходолу спираються на збільшення притоку тепла та вологи з прилеглих океанічних акваторій. Необхідні зміни тепло- та волого обміну припускаються отримати за рахунок впливу на процеси, що відбуваються у Світовому океані.
• Видатний кліматолог О. І. Воєйков зазначав, що теплі морські течії являються “трубами водяного опалення” планети. Тільки один Гольфстрім несе у 22 рази більше тепла, ніж всі річки земної кулі. Завдяки теплу, що він переносить, такий сприятливий клімат Європи. Під впливом північної гілки Гольфстріму, що обігріває Скандинавію, впродовж усього року виявляється доступним для суден Мурманський порт, у той час як Маріупольський порт на Азовському морі, що знаходиться на 2500 км на південь, замерзає на 2 місяці.
• У Світовому океані розчинена велика кількість газів і солей. Якщо добути з води всі солі, то ними можна покрити поверхню суходолу шаром завтовшки біля 200 м.
• Кисню в океані в два рази більше, ніж азоту. Їх співвідношення у воді 1: 2, в той час як у повітрі 1: 4. Достаток кисню та солей – сприятлива основа для розвитку життя. 
• Мінеральні ресурси зовсім не обмежуються розчинними солями. Їх багато і в донних відкладах. Особливо важливі мінеральні поклади материкової відмілини. Тут зосереджені і основні біологічні ресурси. Звідси бажання багатьох держав оголосити своїми територіальними водами прибережну 200 – мильну зону.
• Морські промисли з давніх-давен служили важливою галуззю господарської діяльності людини. Але величезні резерви біологічних ресурсів Світового океану ще слабо освоєні. Морські промисли ще слабо розвинуті і добувається тільки те, що вдається знайти в прибережних океанічних просторах.
• З 63-х класів тварин, відомих на земній кулі, в океанах нараховується 51 клас від найдрібніших одноклітинних до гігантських китів.
• Вже зараз розвивається морське фермерство для розведення риб, морських ссавців, безхребетних і водоростей. Тільки таким шляхом можна забезпечити продуктами харчування з кожним роком зростаюче населення Землі.
• Вважається, що все зростаюча потреба в технічній сировині буде в значній мірі задовольнятись за рахунок мінеральних багатств, що залягають на дні Світового океану та величезної маси хімічних елементів, розчинених у його водах.
• У Світовому океані концентрація хімічних елементів відновлюється за порівняно короткий час за рахунок великої рухомості води. Видобування деяких розсіяних елементів із водного розчину вже зараз нерідко вигідніше переробки гірських порід. Тому використання хімічних ресурсів Світового океану буде весь час зростати.
• У Світовому океані зосереджені величезні енергетичні ресурси. Це в першу чергу паливо для атомних електростанцій: уран, радій, важка вода. Робляться спроби освоїти енергію хвиль, морського прибою, течій. Великі перспективи використання опріснених морських вод для задоволення “водної спраги” планети. 

Захід підготувала та провела Томілова Лілія. 

Технічна підтримка – Гашевський Тарас.