Поетичний калейдоскоп “Поет, що любив життя”

Мої пісні – над рікою часу калиновий міст.

Я – закоханий в життя прочанин.

Б.-І. Антонич

8 жовтня 2019 року о 17:00 працівники абонементу МЦБС (вул. Короля Данила, 16) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, відзначаючи 110-ту річницю від дня народження українського прозаїка, поета, перекладача,  літературознавця Богдана-Ігоря Антонича,  провели поетичний калейдоскоп “Поет, що любив життя”. 

Так, як в калейдоскопі перемішують кольорові узори, так в даному заході переплелися  і поєдналися різні форми бібліотечної роботи:

• презентація постаті Богдана-Ігоря Антонича  «Дітвак із сонцем у кишені»;
• поетичні читання;
• буклет-памятка користувачу “Поет весняного похмілля”;
• книжкова виставка “З вітром століть приходимо до поета”

Головна мета заходу – популяризація української літератури, а також бажання нагадати про талановитого українського письменника, який пішов із життя у 28 років.

Презентуючи постать фантастично сонячного  письменника користувачам, бібліотекар підкреслила, що Богдан-Ігор Антонич —  це не лише ключова фігура українського модернізму, блискучий інтелектуал, талановитий прозаїк і драматург, це – символ літературного андерґраунду 1960-1970-х, співець зеленої природи та автор урбаністичних віршів, і врешті – постать, яка справила значний вплив на сучасну українську поетику. Його філософська лірика містить релігійні, космічні мотиви, разом із тим у ній – відгомін лемківського фольклору і поганської символіки.

Учасники заходу дізнались про дещо нові факти з побуту чи особистого життя поета: як стригся, усміхався, танцював на весіллі, де любив пити чай і чим займалась його дівчина. Бібліотекар також розповіла про те, як він був маленьким, на що дивився, чим займався, як виховувався і що було для нього важливим. Про те, що він любив рослини і співав пісні, малював і грав на скрипці. У яких селах та містах він жив і про які села та міста писав. Як одягався і як складав свої вірші. А також про його дивовижне вміння — навіть подорослішавши, залишатися дитиною, «дітваком із сонцем у кишені». Антонич став для нас ближчим і реальнішим.

Представляючи розгорнуті матеріали книжкової виставки  “З вітром століть приходимо до поета”, бібліотекар процитувала слова Дмитра Павличка: “З вітром століть приходимо до поета й беремо його у вітер століть. Мине небагато часу, і в мисль про українську поезію ввійде ім’я закоханого в життя прочанина, творчість якого буде засвоєна його Батьківщиною, тією «вічною землею, куди ведуть усі стежки і всі дороги».

Для перегляду присутнім були запропоновані книги  Богдана-Ігоря Антонича та про нього:
– Антонич Богдан-Iгор. Вибране / Богдан-Iгор Антонич; Передмова М. Москаленка. – К.: ВАТ “Видавництво “Київська правда”, 2003. – 376 с.;
– Антонич Богдан-Iгор. Зелена Євангелія: поезія, драматургія, проза, статті /  Богдан-Iгор Антонич; Упоряд., передм., прим. Д.Павличка.- К.: Веселка, 2009.- 463с.
– Антонич Богдан-Iгор. Поезії / Богдан-Iгор Антонич; Упоряд., прим., словник Д.Павличка; вступ. ст. М. М. Iльницького. – К.: Радянський письменник, 1989. – 454 с.;
– Антонич Богдан-Iгор. Три перстені / Богдан-Iгор Антонич;  Упоряд. Д. Ільницький; вступ. ст. М. М. Iльницького. –  Львів : Літопис, 2008.- 128с.;

Весни розспіваної князь: слово про Антонича. –  Львів :Каменяр,1989.-429 с.;
– Павличко Д.В. Перстень життя: літ. портр. Богдана-Iгоря Антонича / Д.В.  Павличко. – К.: Веселка, 2003.- 45с.
   В своїй розмові бібліотекар особливу увагу звернула на книгу:
Антонич від А до Я / Ільницький Данило ; іл. Стецькович Людмила , Стецькович Володимир. . – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 80 с. 

Абетка-енциклопедія «Антонич від А до Я» – це з одного боку, розповідь про Антонича-дітвака, який може стати добрим другом для сучасної дитини. А з іншого – оповідь про внутрішню людину з її неосяжними світами, несподіваними думками, ідеями, почуттями.
Пізнати Богдана-Ігоря Антонича глибше, повніше допомогли його ж вірші, що натхненно читали самі  учасники літературного дійства. 

Поезія завжди – міф. А поет – міфотворець. Але в тім-то й полягає секрет Антонича, що в певні крутозлами історії ця “містичність” переростає в історичну реальність усвідомлення поезії як компоненту духовності.
Інформаційним доповненням  до заходу став буклет-памятка користувачу “Поет весняного похмілля”.

У кожного з нас – свій Антонич, і сподіваємося, що інформація, та емоційне наповнення поетичного калейдоскопу  дадуть простір для створення свого образу письменника.
Закінчили вечір також словами Дмитра Павличка: “Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи.”

Захід проведено для широкого кола користувачів, відповідальна за підготовку та проведення, а також випуск буклета-пам’ятки користувачу –  Кирста О.М.