Поетичні читання: читаємо Василя Симоненка ”Я воскрес, щоб із вами жити”

8 січня 1935 – 14 грудня 1963… Ці дати обрамляють життя Василя Симоненка. Між ними 28 років. Багато це, чи мало? Для Всесвіту  занадто мало, для Василя Симоненка достатньо, щоб залишити по собі сина, непереможну любов до України, до життя… І так виразно чуємо його свіжий голос, яким він і сьогодні вітає життя:

Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!
Здрастуй, свіжосте нив!
Я воскрес, щоб із вами жити
Під шаленством весняних злив.

Такими словами 11 січня  2020 року о 16:00 розпочались поетичні читання: читаємо Василя Симоненка ”Я воскрес, щоб із вами жити”, організовані на абонементі  ЦМБ (вул. К. Данила, 16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської  міської ради.
8 січня поету Василю Симоненку (1935-1965) українському поету і журналісту, шістдесятнику, лауреату Державної премії ім. Т. Г. Шевченка виповнилося б 85 років. На жаль, тонкому лірику й палкому патріоту України судився короткий вік. У вічність він пішов ще 28–річним, залишивши українцям самобутній і зрілий поетичний спадок – збірку творів, що житиме віки.

Хоча Василь Симоненко народився  на Полтавщині, працював на черкаській землі (де і написав свої найкращі вірші), його люблять і шанують в нашому місті. І не лише за талановиту поезію, а й за національну самосвідомість, котра була визначальною для поета. Тож на поетичні читання: читаємо Василя Симоненка ”Я воскрес, щоб із вами жити” зібрались в стінах бібліотеки івано-франківські поети Олександр Букатюк, Володимир Присяжнюк, Марія Микицей, Іванка Юрків, а також творча молодь міста: Богдан Кирста, Ярослав Турів, Аня Януш, Сюзана Мотрук та інші. Своє відношення до творчості  В. Симоненка висловив і головний спеціаліст відділу внутрішньої політики Івано-Франківської міської ради – Анатолій Двірник.

Відзначаючи 85 – ий день народження «розмовляли» з Василем Симоненком його віршами, проникливо звучали слова поета — «знов листа мені прислала мати», «я воскрес, щоб із вами жити», «загруз я по серце у землю в’язко», «де  зараз ви, кати мого народу?», «ти знаєш, що ти — людина?».

Такого щирого читання та спілкування в бібліотеці уже давно не було.Тут не просто читались улюблені рядки з творчості В. Симоненка, а й кожен старався розповісти щось  своє цікаве, чим його зачепила життєва і творча дорога відомого автора. А читання напам’ять казки “Про царя Плаксія та Лоскотона” у виконанні Іванки Юрків та Сашка Букатюка не залишили байдужими нікого.

Підсумовуючи, бібліотекар зазначила, що уроки Симоненківської етики, його простої й мудрої життєвої філософії творення добра, уваги і любові до людей, якою він завше керувався і в своїх вчинках, і в публіцистиці, і в громадянській поезії знайдуть відголос в серцях тих, хто долучився до поетичних читань. 

Атмосфера щирості, теплого спілкування панувала в бібліотеці, і після невеликої перерви присутні із задоволенням ділилися ще й своєю творчістю.

Не оминули увагою і творчість ще одного Василя народженого в січні  – Василя Стуса (06.01.1938 – 04.09.1985). Несправедливо коротке життя судилося і йому, тільки 47 років. Тож напередодні відзначення Дня українського політв’язня (12.01)  Олександр Букатюк та Богдан  Кирста зачитали поезії В. Стуса із книги “Таборові зошити” та інших книг  з підбірки приготованої бібліотекарями.

Не обійшлося й без сюрпризу. Ярослав Турів подарував завідувачці відділу обслуговування ЦБ Кирсті О.М. свою нову картину “Берегиня”, яка поповнить вернісаж картин подарованих бібліотеці користувачами.

Захід організований для широкого кола користувачів. Відповідальні за підготовку та проведення -Кирста О.М., Зіняк М. В.