8 Лютого 2022
Народознавчі студії “О. В. Маркевич в історії української фольклористики та етнографії ”
До 200-річчя від дня народження О. В. Маркевича (1822-1867)
Немає такої сфери в житті українського народу, яка б не знайшла відображення в іскрометних і мудрих прислів’ях і приказках. В них яскраво відтворений не тільки характер, але й побут, звичаї – все, чим сповнене людське буття.
В історію української культури Опанас Маркевич увійшов як фольклорист, етнограф, музикознавець. громадський діяч та член Кирило-Мефодіївського Братства. І хоча доля відміряла йому недовгий вік – усього 45 років, на теренах україністики він встиг зробити чимало… Маркевич був всебічно обдарованою людиною. За яку роботу він не брався б виконував її успішно. Він тонко розбирався в музиці, навіть писав партитуру для українських п’єс «Наталка-Полтавка», «Чари», постановку яких він організовував самодіяльними колективами, зібрав, зокрема, близько 50000 прислів’їв і приповідок. Його матеріали публікувалися в різних виданнях. Прислів’я невіддільні від життя людини, як і її мова, пісня. Вони свідчать про гострий розум народу, його глибокі естетичні почуття, багатий духовний світ і високу мораль. Це велике народне багатство, справжній скарб, який народ свято береже і передає своїм дітям і онукам.
08 лютого 2022 р. в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) відбулися народознавчі студії “О. В. Маркевич в історії української фольклористики та етнографії”. З метою ознайомлення з життєдіяльністю Маркевича та народною усною творчістю бібліотекарі підготували відеопрезентацію про цього талановитого чоловіка. Поціновувачі художнього слова мали можливість дізнатися цікаві, а для декого, можливо, й досі невідомі факти фольклориста.
Творчість О. Маркевича яскравий приклад того, що народна творчість, передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, невтомно долає віки, єднає покоління. Адже Саме з любові до свого культурного надбання яке знаходить відгук у серцях і починається любов до культури рідного краю.
Відповідальна за проведення заходу бібліотекар читального залу Зоряна Петрик.