“Моє багатство – рідна мова”

Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому,

що нею не говорять ті, хто її знає.

Хосе-Марія Арце

21 лютого відзначається свято, що порушує питання важливості та самобутності кожної мови. Більша частина знаних нам мов перебувають на грані зникнення. Мови, котрими володіє мала кількість людей, зникають через те, що їх не передають нащадкам.
Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Проблема виникла у 1952 році в Пакистані, коли влада країни проголосила урду єдиною державною мовою. Це породило протести та репресії з боку влади. Вже після відокремлення Бангладешу, вбитих під час цих протестів студентів у Дацці в державі спогадують як мучеників. І саме за пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 першим міжнародним днем рідної мови. Це свято було засноване ЮНЕСКО в 1999 році, головною метою якого було підтримати самобутність та важливість кожної мови та її важливість для народу. Недарма кажуть, що після відмови від рідної мови нація вмирає.
Адже мова містить історію та культуру держави. Мовне питання є дуже актуальним і в Україні, бо ж мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ.
Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, удосконалювалося І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Тому, напередодні цього дня 18 лютого у приміщенні народного дому с.Угорники завідувачем бібліотеки-філії №11 (с.Угорники вул. Просвіти, 4) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради спільно з художнім керівником Народного дому п.Галиною Мартиненко було проведено захід присвячений до Міжнародного дня мови під
назвою «Моє багатство – рідна мова».

На самому початку бібліотекар коротко ознайомив присутніх з історією становлення свята, проблематикою рідної мови, а також розповів наскільки гарною і милозвучною є наша, українська мова. Вірші про рідну мову, любов до батьківщини та життя виконували учасники літературного гуртка «Ранок».
Окрема увага була звернена на творчість поета – Василя Івасишина, чиї вірші є чітким підтвердженням милозвучності, глибини й багатства нашої мови.
Все це відбувалося в теплій, домашній атмосфері, тож ніхто не залишився байдужим. І найголовніше – це те, що кожен з присутніх щось зміг почерпнути для себе.
Отож, нехай рідне слово ніколи не буде для нас чужим.