Мистецько-поетичний реквієм “Їх не врятували ні доля, ні укриття…”

 Було представлено експозицію графічних портретів художниці Ірини Чмелик. На графічних зображеннях – загиблі діти.

 Поблизу портретів, у рамках своєрідного перформансу, розкладені м’які іграшки, олівці, крихітні мольберти, машинки. А поруч із ними – експресія лампадок, які так несуголосні до асоціацій із дитинством. Тим, котре би мало відлунювати безтурботністю, заливатися дзвінким щербатим усміхом, жити зі прочиненим навстіж серцем. Втім, ворог прицільно цілиться у дитячі мрії, калічить, вбиває, нищить. І над дитинство Дамокловим мечем гойдається нестерпний біль

 Захід розпочався хвилиною мовчання, далі – всі присутні помолилися десяток вервечки за убитих рф дітей-янголів.

Ірина Чмелик розповіла, що вона передусім багатодітна мама і ця щемка тема не могла пройти повз її серце. Першим мисткиня намалювала портрет Дані Дідіка, який загинув у теракті під час харківського Маршу Єдності у лютому 2015 року. Цю роботу цьогоріч передано його батькові.

 За словами пані Ірини, змальовані діти ще не встигли прочитати книги, зіграти на музичних інструментах, насолодитися життям сповна. Це літо не зігріє їх м’яким сонячним промінням, не розіллється у пригорщах долонь рубінами стиглих черешень.

 Далі модераторка заходу запропонувала присутнім прочитати поезії, котрі всеціло витворили поетичний вітраж: із гострими краями кольорових скельців, розмаєм пропущеного крізь себе проміння. Серед читців – Ольга Деркачова, Марія Железняк, Оксана Дубовська, Марія Федорів, Ярослава Харук, Вася Сливчик, Марія Зіняк, Ольга Кирста, Оля Новак, Богдан Кирста, та інші.

Нагадуємо, кожен відвідувач може прийти в абонемент бібліотеки й розглянути глибину цих портретів. Виставка триватиме впродовж тижня.

Відповідальна за проведення заходу бібліотекарка Тетяна Нємцева.