Мистецька мозаїка “Перлина Українського шістдесятництва”

18.09.2019 о 15:00 – на абонементі ЦМБ (вул.К.Данила,16) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради,  мистецькою мозаїкою  “Перлина Українського шістдесятництва” вшанували пам’ять Алли Горської (18.09.1929 – 28.11.1970 ), художниці, правозахисниці і громадської діячки, однієї із лідерів руху шістдесятників (до 90-річчя від дня народження).

В програмі заходу:

• Презентація постаті Алли Горської через демонстрацію фотослайдів із висловами відомих людей;

• виставка-презентація “Алла Горська – Перлина Українського шістдесятництва”;
• бібліовітрина із світлинами картин художниці;
• обговорення документального фільму “Алла Горська” (2001 р., режисер-постановник Олена Левченко) та художнього фільму “Заборонений” (в контексті теми).

Розпочавши захід бібліотекар наголосила, що колись ця енергійна жінка фактично була “осередком” всього українського дисидентства.  Аллу Горську у 1960-ті знав кожен, хто вважав себе інтелігентною людиною, її відчайдушністю захоплювалися чоловіки і навіть кагебісти, які постійно викликали художницю в “органи” для залякувань. ЇЇ ім’я стало символом боротьби з політичними репресіями, а її смерть – загадкою, яку не розкрили і досі. Алли Горської не стало в 41 рік, хоча, здавалося б, її чекало довге і щасливе життя…  проте вона відстоювала справедливість, за свою боротьбу неодноразово піддавалася утискам і кінець кінцем заплатила життям. Вячеслав Чорновіл писав: ”Вона була знищена ворогами України, апологетами комуністичного  режиму. Знищена за те, що сміливо і гордо говорила правду всім в очі.ЇЇ знищили за те що Горська була сумлінням українського народу.” На похоронах Василь Стус ніс портрет Горської, весь час літургії він простояв на колінах, а над розритою могилою продекламував кілька рядків, які потім трансформувалися в один з його найвідоміших творів.

Сучасники, які добре знали Аллу Горську, стверджують, що вона була знищена радянською системою лише тому, що була самою собою. Ось як говорила про неї художник Людмила Семикіна: ”Горська нікого не боялась, боялись її. Страх перед нею відчували всі пігмеї, що сподівалися перечекати важкі часи, сховавшись в ніші. А Художник Галина Севрук писала: ”Коли “ревнителі залізних порядків” бачили Аллу – в них починався параліч. Ця істота з космосу, або ще звідкись. Вона не містилася б у жодну в’язницю. Вона потрощила б тамусе, порозбивала б грати.”

Потужна сутність Алли Горської бажала самоствердження, а творчість свою художниця могла бачити тільки як частину української самобутньої культури, без присутності в ньому дифірамб комуністичній ідеології. ”Я працюю, щоб було мистецтво сучасне, українське, яке представляє свій народ” (із листа Опанасу Заливасі). Виросла художниця як типовий представник середовища вищої партійної номенклатури, в її розпорядженні були всі дороги до “годівниці”, але Горська вибрала свій власний шлях – на свою Голгофу.

В обговоренні теми заходу взяли участь: письменниця Марія Микицей, постійна користувачка бібліотеки Дарія Розлуцька, представниця творчої молоді Наталія Каменяк та інші.

Захід підготовлений для широкого кола користувачів, відповідальна за підготовку та проведення – Кирста О.М.