Майстер-клас «Наша армія – символ мужності»

   1 жовтня центральна бібліотека для дітей (вул. С.Бандери, 8) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  у рамках загальноміських заходів до Дня захисників і захисниць на Вічевому майдані проводила майстер-клас «Наша армія – символ мужності», присвячений Дню захисника. Що може бути кращим за сувенір, зроблений своїми руками, для захисників України. Такий сувенір – це найкраща мотивація та підтримка для наших воїнів, адже речі, створені своїми руками, несуть сильну енергетику. Учасники заходу робили серце-оберіг для захисника і для себе. Серце-оберіг дуже нагадує шеврон чи нашивку, його можна і застосувати саме з такою метою. Адже це атрибут не лише військової форми та спорядження. Їх часто  використовує молодь, як елемент вияву патріотичних почуттів. Роблячи та одягаючи нашивки з державною символікою, діти показують свою небайдужість та чітку позицію до Батьківщини, до подій сьогодення. З кольорового паперу діти робили серце-оберіг захиснику у національних кольорах. Він може використовуватися і як брелок, і як сувенір, і як підвіска. Діти навчилися на майстер-класі робити оберіг з кольорового паперу, а вдома вони зможуть за бажанням повторити його, але з жовтого та синього фетру.

Про свято Покрови

Від 2023 року свято Покрови переноситься на 1 жовтня. Багато знаменних подій припадає на цю дату. Саме 1 жовтня відтепер ми святкуємо День захисника України, День українського козацтва (від 1999 року), а віддавна – цього дня святкують Покров Пресвятої Богородиці, що є одним із найбільш знаних християнських свят на наших теренах. Це свято приходить у дивовижних шатах з різноколірного осіннього листя, в його подиху досі відчувається тепло.  Починаючи від князів Русі, королі, гетьмани, військо – часто обирали саме Богородицю опікункою і заступницею. Правителі звертались до Божої Матері з подякою після отриманих вікторій, простолюд дякував, коли над їхніми головами розчинявся дамоклів меч якоїсь страшної загрози. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, а в ній однойменна ікона, були на Запорізькій Січі. На іконі, у фрагменті зі зверненням козаків до Богородиці, традиційно розміщували характерний напис: “Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла”. Перед початком і після закінчення походу козаки також молилися до Богородиці. Під опіку Богородиці віддавали себе воїни УПА. Сучасне військо України, яке наслідує традиції оборонців України попередніх епох, вважає за доречне цей день мати за своє свято.

Історія походження свята

Встановлення свята пов’язане із зафіксованими у писемних джерелах подіями: у 903 році мала місце оборона Константинополя від зовнішніх ворогів. Доки воїни захищали місто, відкидаючи супротивника від його стін, віряни молились у храмі і їм була явлена Богоматір, яка покривала вірян своїм омофором. Омофор грецькою мовою означає «наплічник», це довгий, широкий плат, який є частиною облачення єпископа.

 Свято Покрови Божої Матері перейшло на терени сучасної України

Коли українські козаки йшли на війну, вони молились і просили Божу Матір, щоб покривала, боронила їхні родини, їхні оселі, які фактично залишались без належного нагляду та охорони. Так само воїни УПА, коли йшли у ліси чи гори, молились, щоб Богоматір захищала їхні родини. І цю традицію перейняли наші військові, які боронять Україну зараз. І у цьому сенсі Покрова – це свято миру, а не війни.

Нові традиції свята Покрова

Новою традицією сучасної України є свято війська, козаків – тих, хто боронив і боронить Україну. Сьогодні Українська армія продовжує героїчну боротьбу попередніх поколінь за свободу, за мирне та вільне життя свого народу та пише сучасну історію України. За короткий час збройного протистояння з рф Українська армія почала формуватися за стандартами НАТО, стала сучасною, боєздатною, модернізованою та мотивованою армією. Низько вклоняємося воїнам, які сьогодні захищають наші міста і села, наше життя. Це мілітарна частина сучасного свята Покрови. Проте свято Покрова Богоматері – це і свято жіночності. Адже покров – це хустина, це те, чим Божа Матір покриває голову, це традиційна для жінок частина одягу. Тобто, це свято може бути і в такому, жіночому вимірі. В цей день такий прекрасний жіночий аксесуар, як хустка, чи шарф може бути атрибутом або ознакою цього свята. Відтак ми будемо шанувати та продовжувати древні традиції, знати історію свята, розуміючи його богословську складову, – але можемо формувати і нові традиції його відзначення як свята державного і світського.

Як відзначати цей день?

Щодо богословської складової, то цей день для парафіян церков починається зі служби та молитви. Потім цей святковий та вихідний день можна провести творчо: цього дня цілком можна влаштовувати майстер-класи, робити виставки української традиційної хустки та інших жіночих головних уборів – це ж неймовірно багатобарвний і цікавий пласт українського традиційного вбрання! 

Відповідальні за підготовку та проведення заходу всі працівники бібліотеки.