Літературні поради “Що читати цієї осені”

Осінь — це наче вигук про те, що тішить.
Довге переплітання світла, переплітання тиші,
переміщення сонця в небесній поверхні.
Горіхи у вересні такі чорні, химерні.
Хто тепер переповість, хто перепише.
Осінь — це ніби любов.
Щоправда, стається частіше.
Вересень — це як схованка. Це як скриня.
Це як літня мовчанка.
Така сама. Тільки осіння.

Сергій Жадан

 2 вересня 2024 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради в рамках проєкту давали літературні поради “Що читати цієї осені”. А ще, як завжди підготували тематичне відео на нашому ютуб каналі, яке ви можете переглянути за посиланням

Шелест листя під ногами, каштанопад за вікном, теплі шалики, затишні м’якенькі светри, прохолодний вітер, що куйовдить волосся і залітає під пальта, переповнені кав’ярні, гарбузова каша і яблучні пироги – осінь ніколи не приходить непомітно. Однак часто змін зазнає не тільки природа, а й настрій. Усе частіше хочеться залишитися вдома, загорнутися у ковдру і трошки похандрити. Можливо тому, що так шкода відпускати літо, чи тому, що сонця стає все менше, а важких похмурих днів усе більше. А може тому, що ми звикли так сіро сприймати повну барв осінь. Та хіба це не найкращий час, щоб насолоджуватись затишком, загортаючись у плетену кофтинку та запалюючи ароматичні свічки, щоб зранку ще з більшим задоволенням варити каву і ще більше потребувати тепла? У цьому вся чарівність осені.

Пропонуємо добірку книжок, які зігріють холодними осінніми вечорами, наповнять любов’ю, теплом, посмішками і навчать кожної миті радіти життю.

Фенні Флегг «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка» 

Евелін переживає глибоку особисту кризу. Вона знайомиться зі старенькою Нінні, яка, попри важку долю, не втрачає жаги до життя. Нінні розповідає Евелін історії їхнього містечка: про дівчину, яка після загибелі брата знаходить сили жити далі; про розбите серце красуні Рут; про мандрівного робітника, який закохався в Рут; про безробітних, яких у кафе «Зупинка» годували безкоштовно… Ці історії мають таку силу, що змінюють на краще життя тих, хто їх читає.

Емілі Бронте «Буремний перевал» Роман розповідає про стосунки Кетрін Ерншо та Гіткліффа, які переживають трагічне кохання та різні випробування долі. Ця історія проходить через покоління, розкриваючи таємниці та глибокі емоційні конфлікти. Чималу частину твору займає опис природи навколо маєтка «Утерс» у маленькому селі Гаворт. Відчуття та образи навколишнього середовища стають невід’ємною частиною роману, відображаючи стани та емоції героїв. Вплив стереотипів є основою конфліктів у романі. Бронте привертає увагу читача до нерівності в суспільстві. Одним із ключових елементів «Буремного перевалу» є психологія героїв. Авторка вдається до глибокого аналізу, розкриваючи мотиви, сумніви та внутрішні конфлікти. Роман має трагічні та містичні елементи.

Ореста Осійчук «Абрикосова книгарня» Марія Фариняк через злидні змушена віддати сина, дев’ятирічного Михайла на виховання родичам покійного чоловіка: вуйкові Стефану, власникові книгарні, та цьоці Касі, суворій жінці, яка не рада появі чужої дитини в домі. Так починається історія Міська Фариняка, хлопчика початку ХХ століття, яка дивним чином переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка початку ХХІ століття.

Анатолій Дімаров «І будуть люди»“І будуть люди” розповідає про один з найтемніших періодів в історії України —  період колективізації та Голодомору, коли мільйони українських селян стали жертвами політичних репресій та штучно створеного голоду. Анатолій Дімаров детально розкриває життя селянської громади та їхні страждання під тиском комуністичного режиму. За основу для назви книги письменник взяв відомі слова Шевченка: «На оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі». Ці слова водночас відтворюють усю трагічність, біль, але в той самий час і непорушну волю, енергію та непоборність нашого народу.

У романі тонка лірична історія переплітається з історичними фактами, свідченнями очевидців та досліджень вчених, що допомагають краще зрозуміти події того часу та їхні вплив на кожного з нас. Сюжет заглиблює у сувору реальність періоду першої половини 20-го століття, з муками голоду, стражданнями, проте попри все мужністю українства під час найбільшої трагедії в нашій історії.

Олена Пшенична «Там, де заходить сонце» Вірі Тихій – 72. Вона – колишня вчителька української мови, яка навіть уявити не могла, що опиниться у Будинку для літніх людей, куди її привезе єдиний і такий коханий син… Але влітку 2022-го року Віра Петрівна залишається сама: син Толя день і ніч волонтерить, а невістка з дітьми вимушено евакуюються за кордон. Можливо, з хворим серцем й небезпекою навколо дійсно краще перебути поки тут — під наглядом медиків, у компанії «однолітків»? Та замість відкритих, гостинних стареньких жінка зустрічає у Будинку зранених, колючих стариганів, що з дня у день просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій. Що приховують ці самотні старечі серця? І які труднощі здатне витримати материнське серце? «Там, де заходить сонце» – книга-пластир на кожне зранене серце та водночас надзвичайно чесна оповідь про життя на його заході. З гарною книгою вас зовсім не засмутить негода за вікном, тож приходьте до бібліотеки, де на вас з нетерпінням чекають атмосферні осінні книжки.

Відповідальні за проведення всі працівники.