Літературний портрет «Улас Самчук – літописець України крізь війни, табори, голод і екзил»

Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Волині (нині це Здолбунівський район Рівненської області). Будучи шістдесят років відірваний від рідної землі, Улас Самчук лишив у спадок світові величезну бібліотеку своїх праць про Україну. Із 22-річного віку Самчукові довелося жити за межами батьківщини. 24 лютого в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід: літературний портрет «Улас Самчук – літописець України крізь війни, табори, голод і екзил». Бібліотекар коротко розповіла користувачам про життєвий і творчий шлях Уласа Самчука. Нелегким був його життєвий і творчий шлях, який завершився на еміграції, в Канаді. Донедавна доробок Уласа Самчука був на батьківщині під забороною, й лише тепер його творча спадщина повертається до українського читача. Улас Самчук зажив слави “українського Гомера ХХ століття” – відкрив світові справжню і невідому до того Україну. З-під його пера вийшли геніальні твори: “Волинь”, “Гори говорять”, “Марія”, збірки оповідань “Месники”, “Віднайдений рай”. У них він акцентував увагу на таких ключових темах, як загарбання більшовиками України, колективізація і голодомор. Сам письменник був прихильником українського націоналізму і поділяв погляди його ідеолога Дмитра Донцова. Був близько знайомий з Оленою Телігою. ЇЇ сміливість, екзальтована натура і жіночність високо цінувалися письменником. Неодноразово літератор згадував її у своїх спогадах, як “дивовижну жінку”. У 1980 році письменника пропонували висунути на здобуття Нобелівської премії. Але цього не сталося через відсутність рекомендації від одного з Нобелівських лауреатів. Всі, хто відвідав сьогодні читальний зал, мали змогу ознайомитися з тематичною виставкою книг: «Улас Самчук – літописець України крізь війни, табори, голод і екзил».

Відповідальна за проведення заходу Каретнікова Н. В.