Літературне розслідування “Гоголь: чужий чи свій? 5 аргументів за “українського”.

1 квітня 215 років тому народився Микола Васильович Гоголь – український письменник, етнограф, збирач фольклору. Згідно зі сімейними переказами, він походив із старовинного козацького роду і був нащадком відомого козака Остапа Гоголя, колись гетьмана Правобережної України.

 3 квітня 2024 р. о 15.00,  працівники Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, провели літературне розслідування “Гоголь: чужий чи свій? 5 аргументів за “українського”.

Захід розпочала завідувачка бібліотеки Ольга Михайлівна Кирста. У її розповідях постать Миколи Гоголя ожила: розсипом традицій, народним українським фольклором, тонким письменницьким психологізмом. Окрім цього, пані Ольга представила цитатотерапію із найбільш популярних творів письменника:

 “Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Придивіться до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розширилось іще безмежніше. Горить і дихає воно. Земля вся у срібному світлі; а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дихає млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч!”

Продовжила розповідь бібліотекарка Тетяна Нємцева. Вона провела пізнавальний екскурс цікавими фактами біографії письменника. Присутні дізнались, що автор “Вечорів на хуторі поблизу Диканьки” завше носив у кишені солодкі кубики рафінаду, частував друзів авторським напоєм “гоголем-моголем” із рому та козячого молока, а також комплексував через форму носа і своєрідну “ринопластику” за його проханням проводили художники-портретисти.

Окрім цього, Тетяна згадала книгу “Вечорниці на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя у перекладі письменника Юрія Винничука, яка побачила світ у 2019 році в львівському видавництві “Terra Incognita”. За словами бібліотекарки, вражає як текстове наповнення книги, так і розмай ілюстрацій Гриці Ерде. Вони є одою незрівнянній величі України, помережаній флористичними лейтмотивами, еклектикою барв, незвіданою чарівливістю.

Опісля, бібліотекарка Марія Зіняк занурила всіх присутніх у літепло пізнавальних історичних даних щодо масштабності міфологій різних народів, котрі опрацьовував Микола Васильович.

Представлена відвідувачам експозиція  виставки, присвячена багатогранній творчості письменника, вражала художньо-мистецькими сенсами. У серпанку туманного шлейфу сиво-молочної тканини — розсіяні міріади зірок, обабіч – смарагдове перо, листівка з мандрівним пейзажем, обпалені сторінки, солом’яний різдвяний янгол. Всі ці предмети – асоціативний ряд, пов’язаний із цікавими фактами з життя Миколи Васильовича. Приміром, серце у червоній фользі символізувало трагізм кохання письменника. Так весною 1850 року Гоголь робив через посередників пропозицію руки і серця, вперше і востаннє в житті, Анні Вієльгорській. Втім, отримав відмову.

Постать Миколи Гоголя магнетично приковує істориків, критиків, читачів. Кожен із них віднаходить у ній щось своє, відкриває заново. Зґардою із намистинок-вражень опісля заходу поділився науковець і поет Іван Петрович Макаровський, цитуючи при цьому висловлювання Тараса Шевченка про Гоголя як письменника.

Відповідальні: Нємцева Т.І, Кирста О.М.